Допомога взамін на лояльність
Законопроект прийняли п’ятнадцятого травня 1947 року. Після підписання президентом проект став законом, що відображає всі положення зовнішньої політики Трумена. Поняття доктрини Трумена офіційно було закріплено двадцять другого травня 1947 року.
Попередньою умовою виділення фінансів та напрямки в Грецію військових і цивільних осіб для державної модернізації та спостереження за використанням допомоги» було згоду турецького і грецького урядів передати під контроль американської місії виконання плану. Доктрина Трумена, таким чином, створила можливість втручання США у внутрішні справи незалежних держав в Європі.
Приблизно через місяць було підписано спочатку американо-грецьке, а потім американо-турецька угода. З виділеної на допомогу суми 300 млн доларів були надані Греції, 100 млн — Туреччини. Через п’ять років обидві держави розмістили на своїй території військові бази США, а турецька сторона погодилася на базування ядерної зброї.
Доктрина Трумена: загальне поняття
Зовнішньополітичний курс США був заснований на різкій критиці на адресу режимів, встановлених в державах Східної Європи. Положення доктрини Трумена декларували лідируючу роль США, відповідальність Штатів за стан і подальший розвиток міжнародного співтовариства.
Громадська підтримка зовнішньополітичного курсу на перших порах була забезпечена тиском на первісне почуття людини — страх. Заступник держсекретаря США, наприклад, представляв комунізм як інфекцію, яка здатна вразити всі довколишні мети. Артур Ванденберг, сенатор-республіканець, що був противником політики ізоляції, запропонував президенту просто «залякати американський народ».
Метою доктрини Трумена було стримування Радянського Союзу. Положення носили вкрай антирадянський характер. Надалі США продовжували надавати іншим державам різного роду допомогу, використовуючи це як засіб для втручання у їх внутрішню політику. Територія раніше незалежних країн перетворювалася в плацдарм для тиску на СРСР і його союзників.
