Здавна Сонце викликало захват у людей у всьому світі. Не випадково в самих різних куточках нашої планети існували, а подекуди існують і понині солярні міфи і культи, яким у тій чи іншій мірі властиво шанування Сонця. Вони відігравали важливу роль у релігії єгиптян, індійців, індійців, а також, на думку деяких вчених, у слов’янських релігіях. Ще не маючи обладнання, яким мають сучасні вчені, і не підозрюючи про те, яке внутрішню будову Сонця, наші предки розуміли, що воно – джерело життя на Землі.
Сонце — одна із зірок Чумацького Шляху, єдина зірка в Сонячній системі. По спектральної класифікації воно відноситься до класу жовтих карликів. Сонце – не дуже гаряча і порівняно невелика зірка, але відносно Землі величезні її розміри. У всіх точках Сонця завжди підтримується рівновага гравітації і тиску газу. Ці сили діють у протилежних один одному напрямках. Таким чином, завдяки оптимальному співвідношенню Сонце залишається досить стабільним астрономічним тілом. Склад і внутрішня будова Сонця в даний момент досить добре вивчені.
