Можливість вибору
Диференційований підхід передбачає, що дитина може перейти з однієї групи в іншу. Щоб зрозуміти, хто з дітей готовий до такого кроку, вчителю варто періодично пропонувати учням самим вибрати собі завдання будь-якого рівня складності. Для цього потрібно уважно вивчити всі наявні варіанти і вирішити, яка навчальне завдання відповідає твоїм можливостям.
Школярам важко зробити це, так як вони не звикли оцінювати самі себе, приймати самостійні рішення. До того ж, за вибір доводиться нести відповідальність. Але таке завдання дуже корисно. До того ж педагог зможе вчасно помітити, що дитина з середньої групи справляється з вправами підвищеної складності. А здібний учень бере собі завдання легше, намагаючись знизити навантаження.
Індивідуально-диференційований підхід у вихованні
Дитина повинна вийти зі стін школи не просто освіченою людиною, але й особистістю. Велика увага приділяється моральному вихованню школярів. Організовуючи роботу з колективом класу, педагог враховує індивідуальні особливості дітей, а також міжособистісні відносини між ними.
Диференціація може здійснюватися за величезною кількістю ознак. Педагогу варто почати з вивчення хлопців. Для цього використовується спостереження, бесіди, психологічна діагностика, підтримування контактів з батьками. На основі отриманих результатів прогнозується виховна робота, яка спрямована на розвиток позитивних якостей і усунення недоліків. Виховний процес може проходити як в групах, так і індивідуально.
