Що означає “блаженний”: походження, визначення, синоніми

Є слова, які мають контрастне значення, то є і позитивне, і негативне. До таких унікальних понять відноситься і «блаженний». Що значить це слово? Які у нього синоніми? Де вживається воно і в яких літературних творах зустрічається?

Походження слова

Слово «блаженний» запозичене зі старослов’янської мови, де воно мало значення, пов’язане з дієсловами «почитати», «вихваляти». Згідно з іншою версією, слово утворене від іменника «благо», що означає «щастя, добро».

Популярний словник російської мови під редакцією Гуськова А. П. стверджує, що значення «дурнуватий» або «юродивий» (тобто негативний відтінок) виникло від первісного значення слова «блаженний» – «святий». Святими вважали юродивих, або психічно ненормальних, які володіли, як вважали релігійні люди, даром передбачення.

Він з п’ятнадцятого року став відомий як юродивий, який зиму і літо ходить босоніж…, дарує зразки тим, кого полюбить, і каже загадкові слова, які деякими приймаються за передбачення.

Толстой Л. Н. «Дитинство»

Визначення поняття у тлумачних словниках

У тлумачному словнику Єфремової говориться, що слово «блаженний» має кілька значень. Перше – це той, хто щасливий; друге – це той, хто веде праведний аскетичний спосіб життя і володіє даром пророцтва; третє переносне значення – це дивакуватий чоловік.

Словник Ожегова С. В. вказує, що слово має значення «надзвичайно щасливий».

Релігійний словник пояснює, що значення слова «блаженний» пов’язано з іменами двох богословів: Святого Августина і Святого Ієроніма Стридонського. Друге значення, це юродивий.

Словник Ушакова Д. Н. вказує, що це поняття має декілька значень: перше – незворушно радісний, щасливий; друге – це дивакуватий, дурнуватий чоловік; третє – це церковна назва святих, наприклад, Василь Блаженний.

Синоніми

У словнику синонімів під редакцією Абрамова Н. наведені такі схожі за змістом слова: «щасливий», «юрод», «райський», «христовий людина», «святий», солодкий», «присноблаженный», «блаженненький», «безхмарний», «золотий», «юродивец», «дурень», «дурник», «божий чоловік», «юродивий».

У словнику Трішина Ст. Н. наведені такі синоніми до слова «блаженний»: «божевільний», «юродивий», «юродивец», «юрод», «божевільний», «христовий людина», «щасливий», «солодкий», «святий», «світлий», «райський», «радісний», «золотий», «златою», «дурник», «дурень», «всеблаженної», «благоюродствующий», «благоюродивый», «благословенний», «благополучний», «благий», «благоденствующий», «благоденственный», «божевільний», «безхмарний».

Церковне пояснення

Православна енциклопедія вказує, що «блаженний» означає «чин або лик юродивих», наприклад, Василь Блаженний.

Також в енциклопедії говориться, що слово вживається стосовно святого або людини, який намагається вести праведне життя.

Також церква стверджує, що «блаженний» означає «благополучний» або «щасливий».

Висновок

Слово дуже цікаве, але практично втрачене. Зустріти його можна в літературі у Грибоєдова А. С. в комедії «Горі від розуму», у Язикова Н. М. у вірші «Плавець», у Толстого Л. Н. у романі «Війна і мир», у Максима Горького в п’єсі «Диваки».

Поняття має два контрастних визначення: перше вказує, що «блаженний» означає щасливий, радісний; друге – дивакуватий, дурний.

У промові чудово поєднується зі словами «погляд», «усмішка», «невідання» (наприклад, «блаженне невідання», коли хтось не підозрює про що-небудь).