Орбіти астероїдів
Саме «жваве» рух астероїдів зосереджено, як вже зазначалося, між Марсом і Юпітером. Однак форма орбіт більшості з них помітно відрізняється від орбіт планет, що рухаються по майже ідеальним колах. Так, якщо другий за величиною астероїдом Сонячної системи Веста має ексцентриситет орбіти 0,089 і постійно знаходиться в поясі, то, Ерос, наприклад, рухається інакше.
У вищій точці орбіти він знаходиться, як йому і належить, в поясі астероїдів, а потім, перетинаючи орбіту Марса, Ерос спрямовується до Землі, не доходячи до її орбіти «якихось» 20 млн кілометрів.
Астероїдом ж з самої витягнутої траєкторією вважається 2005НС4. У далекій точці він «летить» далеко за орбіту Марса, в перигелії ж підходить до Сонця в 7(!) раз ближче Меркурія.
Небезпека для Землі
Таких космічних «камінчиків» різних розмірів, які перетинають орбіту Землі, а отже, теоретично здатні врізатися в нас, безліч. Це одна з причин, що змушує вчених всіх країн докладно вивчати рух астероїдів.
Основні відомості про орбіти найбільших з них було отримано багато десятиліть тому. На щастя, серед них немає кандидатів на зіткнення з нашою планетою в найближчі кілька мільйонів років.
Цього, на жаль, не скажеш про більш дрібних космічних тіл розміром від сотні метрів і менше. Незважаючи на те що кількість відкритих астероїдів наближається до мільйона, астрономи постійно виявляють нові й нові. До того ж пояс астероїдів – досить «перенаселений райончик» Сонячної системи. Зіткнення їх один з одним запросто можуть різко змінити орбіту щодо невеликої скелі, як з пращі, направивши її в одну з планет.
