Продовження навчання та перші ролі
Таку обдарованість не помітити не могли, бо їй тут же надходить запрошення в місто Санкт-Петербург, де його зараховують в академію балету. Дивовижний факт полягає в тому, що при зростанні Світлани Захарової в 168 сантиметрів (на той момент) і вазі до 48 кілограм тендітну дівчину взяли одразу на останній курс. Подібний випадок більше жодного разу не повторювався за всю історію навчального закладу.
У 1996 році Світлана закінчує Академію по класу Олени Евтеевой (знаменитої радянської балерини і педагога) і відразу після випуску вступає в ряди трупи Маріїнського театру під керівництвом Ольги Мойсеєвої. Завдяки новому педагогові Світлана Захарова з тільки новоприбулого учня перетворюється в справжню солістку.
Її дебютною картиною є балет «Бахчисарайський фонтан», в якому Світлана відтанцювала партію Марії. Потім йде партія Гюльнары в постановці «Корсар», а також сьомий вальс і мазурка в «Шопениане». Однак вершиною початку кар’єри Захарової критики вважають її головну роль у балеті «Жизель». Для російської сцени це є нонсенсом, оскільки таку складну партію юні обдарування вже давно не виконували на такому високому рівні. В юні 18 років Світлана Захарова з вагою, як пушинки, вже стала справжньою примою Маріїнського театру, яка почала брати участь у всіх великих сценах: «Лебедине озеро» і «Спляча красуня» Петра Ілліча Чайковського, а також «Дон Кіхот» і «Баядерка» Людвіга Мінкуса. Вона займає головні ролі в балетах «Аполлон» Мусагета, «Симфонія до мажор», «Коштовності» і «Серенада» Баланчина. Підживленням до успіху стає спільна діяльність з Джоном Ноймайером — американським балетмейстром і танцівником, які працюють в Німеччині. Завдяки йому Світлана розкривається не тільки як класична балерина, але і як артистка ультрасучасного танцю.
У цей же час починаються перші гастролі Захарової по всьому світу. Вона підкорює Францію, завойовуючи першої з бувшого СРСР паризьку сцену, на якій виконує тричі партію з балету «Баядерка». Також її ім’я прославляється у великих містах Заходу:
- Нью-Йорку (Метрополітен опера).
- Лондоні (Ковент-Гарден).
- Неаполі (Сан-Карло).
- Буэносе-Айресі (театр Колон).
- Мюнхені (Баварська опера).
- Токіо (Національний театр).
В кінці 2002 року балерина танцює па-де-де з балету «Жізель» в парі зі славнозвісним на той момент головним танцівником Великого театру Миколою Цискарідзе.
