Персонаж Гелла в романі “Майстер і Маргарита” Михайла Булгакова

Роман Михайла Опанасовича Булгакова «Майстер і Маргарита» зачитаний до дірок багатьма поколіннями читачів. Головні герої, діалоги, тонка грань між світом сучасним і фантастичним так полюбилися, що деякі готові перечитувати не один раз цей шедевр світової літератури.

Другорядні персонажі промальовані яскраво, живо і не менш цікаві, ніж основні герої: Воланд, Майстер, Коров’єв, Маргарита чи кіт Бегемот. До таким непомітним чинним особам відноситься і Гелла, супутниця мага Воланда і одна з учасників його почту в Москві.

Зовнішність Гелли

Персонаж Гелла з’являється в тексті роману кілька разів. Всі її появи ефектні і запам’ятовуються.

Гелла дуже красива. Волосся у неї руде, очі зелені. Вона любить ходити голою, підкреслюючи природну витонченість тіла і розкутість. Псує її красу лише страшний шрам на шиї.

У книзі Гелла говорить мало, їй властиві справи, вчинки, а не балаканина.

Спогади про товарів гелле

Щоб дати характеристику товарів гелле в «Майстрі і Маргариті», звернемося до книги і згадаємо найяскравіші епізоди за участю даного персонажа.

У романі службовець вар’єте Варенуха відправляється в НКВС, щоб передати їм телеграми від Лиходєєва, якого нечиста сила закинула в Ялту. Перед від’їздом лунає телефонний дзвінок, де Варенуху попереджають не відвозити папери. Але він сприймає ці загрози як жарт, проте в туалеті зустрічає Азазелло і кота Бегемота. Отримавши удар в око, службовець падає на підлогу, телеграми в папці розсипаються. Коли Варенуха відкриває здоровий очей, то бачить, що стояла поруч з ним красиву жінку. Це була Гелла. Після її укусу службовець Варенуха стає вампіром-навідником.

В 14 главі роману Гелла хотіла звернути в нежить і фінансового директора Вар’єте Римського.

Та заспішила, засунула руду голову в кватирку, витягла, скільки могла руку, нігтями почала дряпати нижній шпінгалет і потрясати раму. Рука її стала збільшуватися, як гумова, і покрилася трупної зеленню. Нарешті зелені пальці мертвої обхопили голівку шпінгалета, повернули її, і рама стала відкриватися. Римський слабо скрикнув, притулився до стіни, і портфель виставив вперед, як щит. Він розумів, що прийшла його загибель.

Рама широко відчинилися, але замість нічної свіжості та аромату лип у кімнату увірвався запах льоху. Небіжчиця вступила на підвіконня. Римський виразно бачив плями тління на її грудях.

Але Римського врятував крик півня, завдяки якому Гелла не встигла довести свій план до кінця. Нежить боїться сонця, а за старою традицією вважається, що півень – вісник перших сонячних променів (порівняйте з панночкою в повісті «Вій» М. В. Гоголя).

Як видно з наведеного уривка, Гелла володіє надприродною здатністю змінювати довжину свого тіла, наприклад, рука її могла ставати гумової, гнучкою і подовжуватися за її бажанням.

Гелла є живим небіжчиком, вампіром, так як її тіло розкладається і за нею слідує могильний запах.