Аудієнція у Волонда
У главі 18, де до Воланду приходить буфетник Соков, персонаж Гелла виступає вже в ролі служниці Воланда, розгулює по квартирі голою, прикрившись спереду білим фартухом. Такий вид прислуги, звичайно, призводить радянської людини в невимовний жах. У цій же сцені вона спілкується по телефону з бароном Майгелем (шпигун НКВС), який сьогодні ж хоче побачитися з Воландом.
Буфетник Соков чекає, коли його прийме маг. Найцікавіше, що Гелла запитує про аудієнцію не у самого Воланда, а Коров’єв, що може підкреслювати її низький статус у свиті мага:
Лицар, тут з’явився маленький чоловік, який каже, що йому потрібен месір.
Після прийому у Волонда Гелла проводжає Сокова, а коли той повертається, забувши капелюх, Гелла подає йому капелюх і шпагу, яку буфетник не бере, буркнув «не моє». Ось що було далі:
Голові його чомусь було незручно і занадто тепло в капелюсі; він зняв її і, підстрибнувши від страху, тихо скрикнув. В руках у нього був оксамитовий берет з петушьим пошарпаним пером.
Буфетник перехрестився. В ту ж мить бере нявкнув, перетворився на чорного кошеня і, скочивши назад на голову Андрію Фокичу, всіма кігтями вчепився в його лисину. Испустив крик відчаю, буфетник кинувся бігти вниз, а кошеня звалився з голови і бризнув вгору по сходах.
Чортівня, одним словом!!!
