У Радянському Союзі, напевно, кожна господиня знала, що таке форшмак. Хоча б тому, що в ньому використані найпростіші продукти, які можна було придбати навіть у часи тотального дефіциту. Та й готується страва просто, його можна спорудити і при пізньому повернення з роботи.
Зараз народ почав забувати, що таке форшмак. Та марно: незважаючи на скромність потрібних інгредієнтів, блюдо залишається смачним і ніжним, гідним того, щоб подати його на урочистий стіл.
Трохи історії
Вважається, що форшмак був винайдений у Східній Пруссії. Спочатку блюдо вживалося в гарячому вигляді і готувався не тільки з оселедця (причому смаженої), але і з будь-якого м’яса. Саме слово Vorschmack перекладається як «закуска». Але світ дізнався, що таке форшмак, вже від євреїв. Самі популяризатори страви запевняють, що вигадали її саме вони і отримали хіба що назва, яке не євреям вимовляти простіше: у гордих ізраїльтян воно іменується «геакте герінг», тобто «оселедець рубана». І готуватися форшмак має виключно з цієї риби, а подаватися холодним.
В інших країнах кулінари теж чудово уявляють, що таке форшмак, але готують його з варіаціями. У Польщі та Німеччині люблять поєднувати в страві оселедець з будь-яким м’ясом. Цей же варіант вважається класичним форшмаком і на скандинавських просторах. У Фінляндії він отримав особливу популярність завдяки тому, що був улюбленою стравою легендарної особистості – генерала Маннергейма.
