Національний парк Асканія-Нова розташований на території України, в Херсонській області. Його площа складає 33 тис. га. Третю частину земель можна вважати абсолютною заповідною зоною, так як вони ніколи не оброблялися людиною. У парку ” Асканія-Нова можна зустріти велику різноманітність тварин, які живуть на волі, а не утримуються в тісних клітках. В українських степах мешкають олені, південноамериканські лами, північноамериканські бізони, шотландські поні і навіть африканські зебри.
Історія створення
Всесвітньо відомий заповідник Асканія-Нова має унікальну історію. Німецький герцог Фердинанд Фрідріх Ангельт-Кетгенский планував створити на цих землях овцеводческую колонію. У 1828 році він придбав величезну територію степової зони у імператора Миколи I за мізерну плату.
Місцевість була перейменована в Асканію-Нова в 1841 році. Назва «Асканія» було обрано не випадково, саме так називалося родовий маєток герцога. У 1856 році власником земель став Фрідріх Фельц-Фейн, саме він і створив заповідник. В період з 1910-го по 1916 рік була заснована зоостанция і відділення Петровської сільськогосподарської академії, яке займалося питаннями вівчарства. Відкриття наукової бібліотеки та музею відбулося дещо пізніше.
Крім заповідника власник земель створив дендрологічний парк, оснащений штучною системою зрошення. На його території був заснований зоопарк, де мешкали численні види парнокопитних, привезені з різних куточків планети. Крім ссавців тут налічувалося понад 200 різновидів пернатих. За тих часів це був третій за величиною приватний звіринець в Європі.
Цар Російської імперії Микола II, відвідавши заповідник у квітні 1914 року, був приємно здивований. Йому дуже сподобалося облаштування зоопарку, і за виконану колосальну працю він вирішив звести Фрідріха Фальц-Фейна та його рідних потомственне дворянство.
Після Жовтневої революції 1917 року творець заповідника Асканія-Нова повернувся на свою історичну батьківщину – Німеччину. Фрідріх до кінця своїх днів сумував по своєму дітищу.
У 1919 році заповідній зоні присвоїли звання народного парку, а дещо пізніше було надано державний статус.
