«Я», «ти», «вони», «ми» — практично будь-яка людина, яка добре знає російську мову, з упевненістю скаже, що це займенники. Але насправді ця частина мови набагато ширше і включає в себе дуже багато слів — «я», «ти» та інші відносяться лише до розряду особистих, а всього розрядів налічується більше десятка.
Спробуємо дати чітке визначення слів-займенників і розповімо, якими ще вони бувають.
Які слова належать до займенникам, і навіщо вони взагалі потрібні?
Сформулювати правило можна наступним чином. Займенник — це частина мови, яка об’єднує в собі слова, що вказують на яку-небудь групу людей і предметів, але не дає чіткої конкретики.
Наприклад, «хлопчик Петя» — це конкретна вказівка на хлопчика на ім’я Петро. А слово «він» — особисте займенник, яким може бути названо безліч людей і навіть неживих предметів. Однак якщо ми говоримо про Петю, то і займенник «він» у цьому випадку буде вказувати саме на Петю.
Займенники визначаються не тільки питаннями «хто» і «що», але й такими словами, як «чий», «скільки» і «який».
Розряди, або ознаки займенників
У російській мові займенники поділяються на такі типи:
- Особисті. Їх ми перерахували на самому початку — це «я», «ти», «ми», «ви», «вони», «вона», «він» і «вона».
- Зворотні. Вони говорять про якусь дію, яке людина здійснює по відношенню до самого себе — і представлені єдиним словом «собі».
- Присвійні. Говорять про те, що предмет, дію чи поняття належать конкретній особі або кільком людям. Приклади — «моє», «їх», «твій», «ваше».
- Невизначені. Розповідають про чисельності, приналежності і так далі, але не дають конкретики. Наприклад — «кілька», «де-небудь», «щось», «дещо».
- Вказівні. Представляють конкретний предмет або людини — але не повідомляють додаткових ознак. Наприклад, «стіл», «подвір’я», «стільки років».
- Негативні. Говорять про те, що в особи чи предмета відсутні будь-які характеристики й ознаки — «ніщо», «ніхто», «ніякий», «нічий».
- Питальні. Такі слова, як «хто», «чий», «скільки» і так далі, що закінчуються знаком питання, теж є займенниками.
- Відносні. Ці займенники виконують роль «зв’язок» для складних речень. До них входять такі слова, як «що» або «що». Наприклад — «я підійшов до столу, який стояв біля стіни».
- І нарешті, означальні. У них входить широка група узагальнюючих слів — «будь-який», «кожний», «кожен».