Вікова структура населення – це розподіл людей за віковими групами і контингентами з метою вивчення демографічних і соціально-економічних процесів.
Такий підхід допомагає сформувати цілком обґрунтовані припущення щодо майбутніх тенденцій смертності, народжуваності та інших важливих процесів, що відбуваються на Землі. Це навіть дозволяє спрогнозувати попит на послуги і товари. У чому ж суть даного підходу і які його особливості? Про це зараз мова і піде.
Принцип розподілу
Для початку важливо застерегти, що поняття вікової групи часто ототожнюється з таким терміном, як «покоління». Це неправильно. Група – лише сукупність людей, об’єднана однаковим віком. А ось до покоління належать громадяни, що з’явилися на світ у певний період.
У віковій структурі населення зазвичай розглядають склад населення за десятирічними, п’ятирічним, а також однорічних групам. Нижня межа позначена, що логічно, а от верхня залишається відкритою. Зазвичай просто вказують «Старше 75».
Розподіл по працездатності
У Росії найчастіше використовується саме воно. Населення розподіляють за віковими групами щодо їх працездатності. Виглядає це наступним чином:
- Від 0 до 15 років. Громадяни, які не відносяться до працездатного віку з причини молодості.
- Чоловіки від 16 до 59 років і жінки від 16 до 54 включно. Люди, що знаходяться в працездатному віці.
- Чоловіки і жінки старші 60 і 55 років відповідно. Пенсійний вік, що перевищує працездатний.
Це умовна градація. Вона використовується, щоб визначати рівень економічно активного населення. І ось тут потрібно відзначити важливий нюанс. І мова, звичайно, про підвищення пенсійного віку.
Необхідність збільшити цей показник обговорюється давно. Це обґрунтовують тим, що багатьом громадянам просто не вистачає стажу для отримання гідних виплат.
Зміни вже відбулися рік тому, 1 січня 2017-го. Трохи, правда, всього на півроку. Тепер чоловіка можуть виходити на пенсію в шістдесят з половиною років, а жінки в п’ятдесят п’ять з половиною.
Планується щорічне збільшення віку. Якщо вірити прогнозам, то через 8-12 років у нашій країні чоловіки виходитимуть на пенсію у 65 років. А жінки в 63 роки. І це зміна складно характеризувати як позитивний. Адже тепер для отримання виплат людина повинна мати стаж в тій чи іншій сфері як мінімум 20 років. А раніше, до 2017-го, було 15.
Також фахівці не вважають, що ці реформи допоможуть країні вийти з економічної кризи. Відсоток працюючих людей у віці від 45 до 65 років різко збільшиться, а молоді громадяни, навпаки, перестануть працевлаштовуватися в бюджетні структури. Вони стануть катувати щастя або в інших країнах, або організовувати свою справу. Та й стаж їм ніде буде заробляти, так як всі місця виявляться зайнятими людьми, яким можна було б вирушити на заслужений відпочинок.
І ці висновки, до речі, робляться з урахуванням горезвісної вікової структури населення. Тому і було вирішено збільшувати пенсійний поріг поступово. Різкий стрибок ні до чого доброго не призведе.
Вимірювання та класифікації
Розповідаючи про половозрастную структуру населення, необхідно обмовитися, що для її досліджень використовуються певні класифікації. Найдавнішою вважається китайська, і виглядає вона так:
- До 20 років. Період молодості.
- Від 20 до 30. Вік, коли люди вступають в бак.
- Від 30 до 40. Період, протягом якого громадяни активно виконують громадські обов’язки.
- Від 40 до 50. Час, коли люди пізнають власні помилки.
- Від 50 до 60. Вважається, що це – останній творчий період.
- Від 60 до 70. Пенсія, називають бажаним віком.
- Від 70 і вище. Старість.
Ще є класифікація Зумберга, вона більш стисла. Виділяється всього три етапи: діти (від 0 до 14), батьки (від 15 до 49), прабатьки (50 і старші).
Важливо застерегти, що статева і вікова структура населення відрізняються у розвинених державах і не особливо продуктивних. В успішних країнах відсоток літніх людей набагато вище. А ось в більше дітей.
Відношення загального числа пенсіонерів і зовсім юних членів суспільства до працездатним громадянам іменується демографічної навантаженням. Вона буває двох видів. Одна називається «сірої» (ставлення пенсійного населення до працездатного), а друга «зеленої» (ставлення дітей до трудящих).
Демографічні зміни
Вони у віковій структурі населення спостерігаються постійно. Останнім часом знижується народжуваність, а от середня тривалість життя збільшується. Це не можна назвати демографічною кризою. Просто збільшується частка населення старших вікових груп. Явищу дали свою назву – демографічне старіння.
Передумови, зрозуміло, були. Це явище стало результатом тривалих змін демографічного характеру. До них відносяться, в основному, зрушення в характері смертності, народжуваності, відтворенні населення, а ще міграція.
Можна звернутися до статистики ООН. У 2000 році населення світу у віці від 60 років і вище становила близько 600 000 000 чоловік. І цей показник в три рази більше від того, який спостерігався в 1950-м. З плином часу, до 2009-го, він виріс і зовсім до 737 000 000 чоловік. Більше того, експерти, детально вивчивши фактори вікової структури населення Землі, прийшли до висновку, що у 2050 році частка літніх перевищить 2 мільярди.
Хто ж з країн «лідирує» за цим показником? Вікова структура населення з високою часткою літніх спостерігається в Японії. На момент 2009 року на загальну кількість жителів цієї країни припадало 29.7% тих, хто старше 60. Найменший показник припадає на ОАЕ та Катар. Там літніх налічується всього 1.9%.
Старіння суспільства
Це глобальна проблема, яка є найбільш масштабною в економічному плані. Якщо вірити прогнозам ООН, то трохи більше, ніж через 30 років близько чверті населення планети становитимуть пенсіонери. А в розвинених державах на кожного працюючого припадатиме по одному літньому, непрацевлаштованому з причини віку.
Рішення проблеми старіння суспільства вимагає комплексного підходу, що включає в себе соціальний, економічний і технологічний аспекти. В першу чергу йде розрахунок на те, що збільшення віку так званої «активної старості» буде підвищуватися. Мова про тих випадках, коли літні люди ведуть повноцінне, насичене подіями життя, і виглядають при цьому моложаво. Таких, на щастя, багато.
Медицина йде вперед семимильними кроками, тому підтримка візуальної молодості і хорошого здоров’я є реальністю. А завдяки автоматизації виробництва старіючі люди з неналежним станом отримали можливість продовжувати працювати. Плюс до всього, з’явилася віддалена робота, яка є зручною для літніх. І у багатьох вийшло її освоїти.
Але варто повернутися до теми зміни вікової структури населення. Для оцінки процесу старіння суспільства використовується зручна шкала, складена ще демографом Ж. Боже-Гарньє. Її допрацював Е. Россет, і ось що вийшло (див. таблицю нижче).
Частка громадян у віці від 60 років і старше | Рівень старості |
Менш 8% | Демографічна молодість |
8-10% | Початкова переддень старості |
10-12% | Безпосереднє переддень |
12-14% | Перший рівень старості |
14-16% | Середній рівень |
16-18% | Високий рівень |
Від 18% і вище | Дуже високий |
Які ж прогнози для Росії? Якщо вже в 2000 році в РФ настав останній рівень демографічної старості (18.5%), то до 2050-го він, згідно з розрахунками експертів, зросте до 37.2%.
Впливають фактори
Не можна не згадати і їх. До впливає на вікову структуру населення факторів можна віднести:
- Тривалість життя людей, співвідношення народжуваності і смертності.
- Біологічні особливості. У різних народів відрізняється співвідношення народжуваності дівчаток і хлопчиків.
- Втрати під час воєн. Найстрашніший фактор, що є найбільш серйозним.
- Міграцію. За статистикою, в країнах, що активно приймають громадян інших держав, спостерігається велика кількість чоловіків зрілого віку.
- Економічний стан країни.
Останній з факторів багато називають ключовим. Не дивно, адже він впливає на наявність робочих місць і здоров’я населення.
Статево-вікова структура
Співвідношення жінок і чоловіків складно назвати рівним. Представників сильної частини людства менше. Це все через гендерного дисбалансу – демографічного ефекту, який виникає із-за воєн та внутрішньої політики (одна сім’я – 1 дитина).
У минулому столітті співвідношення трималося на таких показниках: 52% жінок і 48% чоловіків. Зараз представників сильної частини людства стало на 1% менше. Здавалося б, один відсоток – так мало. Так, ось тільки зараз на Землі проживає близько 7.6 мільярда людей. І якщо перевести в співвідношення, то цей 1% перетвориться в 76 000 000 чоловіків.
В продовження теми про статево-вікової структури населення варто сказати, що такі диспропорції є перешкодою для створення сімей. Благо справа, порушення, які трапилися в роки Великої Вітчизняно війни, вже в певній мірі згладилися. Тепер диспропорції спостерігаються з-за відмінностей народжуваності і смертності. Але вони не катастрофічні. У цьому допоможуть переконатися дані перепису:
- 1959 рік. На 1000 чоловіків – 1249 жінок.
- 1989 рік. На 1000 чоловіків – 1138 жінок.
- 1999 рік. На 1000 чоловіків – 1129 жінок.
Цікаво, що в містах кількість чоловіків у віці до 25 років більше чисельності жінок, які перебувають у цій же категорії. У сільських місцевостях інші показники. Там чоловіча чисельність вище жіночої у всіх категоріях до 50 років. Вважається, що це через міграції дівчат у великі міста.
Ситуація в Азії на прикладі Китаю
Це теж дуже цікава тема. Вікова структура населення азіатських країн значно відрізняється від такої в європейських. Особливо Китай. Адже це держава з найбільшим населенням у світі. Країна проводила перепис шість разів, і остання припала на 2010 рік. На той момент в Китаї проживало 1 339 724 852 людини. І враховувалася лише материкова частина. Тайвань (23.2 млн), Макао (550 тис) і Гонконг (7.1 млн) до уваги не приймалися.
За 10 років населення Китаю зросло на ~94 600 000 чоловік. А згідно з офіційним лічильнику населення, в 2016 році показник зріс до 1 376 570 000.
Цікаво, що на 100 жінок у Китаї припадає 119 чоловіків. Представників сильної частини людства в усіх вікових категоріях більше. Виняток становлять лише пенсіонери. Дані такі:
- Від 0 до 15 років. На 100 жінок – 113 чоловіків.
- Від 15 до 65 років. На 100 жінок – 106 чоловіків.
- Від 65 і вище. На 100 жінок – 91 чоловік.
Можна ще згадати про політику «одна сім’я – 1 дитина», прийнятої в країні з метою скорочення народжуваності. Для нормалізації демографічної ситуації почали популяризувати пізні шлюби, ускладнювати процес створення сім’ї, робити безкоштовні аборти і т. д.
Середні показники віку
Їх теж цікаво розглянути. Статистика досить-таки свіжа, за 2015 рік. Середній вік населення ще називають медіанним. Він ділить всіх людей, які живуть в країні громадян на дві групи – молодша зазначеного показника і старше. Всі держави перерахувати складно, так що вибіркові дані:
- Монако – 51.7.
- Німеччина та Японія – 46.5.
- Великобританія – 40.4.
- Білорусь – 39.6.
- США – 37.8.
- Кіпр – 36.1.
- Вірменія – 34.2.
- Туніс – 31.9.
- ОАЕ – 30.3.
- Казахстан – 30.
- Мальдіви – 27.4.
- Південна Африка – 26.5.
- Йорданія – 22.
- Конго – 19.8.
- Сенегал – 18.5.
- Південний Судан – 17.
- Нігер – 15.2.
У Росії середній вік населення складає 39.1 року. У порівнянні з більшістю європейських країн, де показники вище 40, у нас ще молоде суспільство.
Соціальна структура населення
Про неї теж необхідно розповісти. Під цим поняттям мається на увазі функціонування в суспільстві таких елементів і структур, як виробничий колектив, родина і соціальні групи. Це важливо, оскільки все перераховане є джерелом відтворення населення, засобів існування і захисту життєвих інтересів.
Соціальна структура, згідно зі схемою, яка була запропонована радянським соціологом А. В. Дмитрієвим, складається з п’яти груп:
- Еліта. Вищий шар суспільства. Складається з старої партійної еліти, яка зрослася з новою політичною.
- Робочий клас. Ця група теж поділяється на шари за різними ознаками (галузевим, класифікаційних і т. д.).
- Інтелігенція. Сюди відносяться літератори, педагоги, медики, військові і т. д. загалом, освічені люди з поважної спеціальністю.
- «Буржуазія». Бізнесмени та підприємці.
- Селянство. Займаються господарством.
Відбуваються в суспільстві зміни дозволяють зробити прогнози на майбутнє. Передбачити, як функціонально і просторово перетвориться соціум і якість життя населення (свобода, безпека, добробут і т. д.).
Про відтворенні населення
Наостанок варто поговорити і про демографічну кризу. Говорячи простою мовою, це скорочення чисельності населення. Враховуючи, що населення Землі до початку XXI століття становило 6 млрд, а вже до 2011-го воно перейшло межу семи мільярдів, про демографічну кризу говорити не доводиться. Якщо динаміка залишиться такою ж, то вже в 2024 році кількість людей на нашій планеті складе 8 млрд.
Але якщо говорити про Росію, то спад населення все-таки спостерігається. З 1925 по 2000 рік коефіцієнт народжуваності в нашій країні зменшився на 5.59 дитини. Найбільш відчутний спад припав на 80-90-тобто Саме в цей період смертність перевищила народжуваність.
Зараз ситуація дещо згладилася. Але народжуваність не можна назвати активною. Вчені виділяють наступні причини, що впливають на це:
- Демоэкономические фактори. У людей немає ні демографічної, ні економічної мотивації.
- Соціальні фактори. У людей відсутнє бажання заводити дітей або немає можливості утримувати їх (відсилання до зниження рівня життя).
- Медико-соціальні фактори. Якість життя і здоров’я зменшується. Держава не підтримує суспільна охорона здоров’я, зростає смертність, спостерігається масовий алкоголізм і наркоманія. Люди не хочуть заводити дітей в таких умовах, щоб їм не довелося в них жити.