Стрептококова пневмонія
Це часте ускладнення інших інфекцій, таких як кір, коклюш, ангіна, тонзиліт, вітряна віспа та ін Але іноді стрептококи можуть проникнути в тканини легенів, при цьому інші системи організму не уражаються.
Нерідко цю патологію виявляють у дітей, оскільки цьому сприяють особливості фізіології і структурності легенів, а також всієї системи дихання.
Пацієнт при даному виді недуги страждає від:
- підвищеної температури;
- ознобу;
- м’язових болів;
- болю в суглобах;
- задишки;
- кашлю;
- виділень крові з дихальних шляхів;
- зниження працездатності.
У разі, коли стрептококами провокується запальний процес у плеврі (виникнення ексудативного плевриту), пацієнт може відчувати біль у боці.
Даний діагноз виявляють у кожної третьої дитини при пневмонії.
Іноді патологія призводить до хронічного гнійно-деструктивного обмеженому процесу в легенях (абсцесу), гнійного перикардиту, клубочковому нефриту, інфекційного зараження крові (сепсису).
Діагностика пневмонії
Головною підставою для постановки діагнозу служить фізикальне обстеження пацієнта (перкусії, збір анамнезу та аускультації легенів), а також клінічна картина хвороби і результати інструментальних і лабораторних методів досліджень.
Основна діагностика пневмонії включає в себе:
- Біохімічний аналіз крові, у якому спостерігається, як правило, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ і кількості паличкоядерних нейтрофілів.
- Рентген легенів у двох проекціях, яких є основним методом діагностики і допомагає виявити вогнищеві або дифузні ураження різної локалізації, розмірів, інтерстиціальні зміни та інші ознаки запалення в легенях. Рентген робиться на початку хвороби, контрольний знімок – на 10-й день терапії для визначення її ефективності, а потім на 30-й день, з метою підтвердження стихання запального процесу.
- Бактеріологічний посів мокротиння для ідентифікації інфекційного агента і визначення його резистентності до антибактеріальних, протигрибкових та інших медикаментів.
- Пульсоксиметрія – неінвазивний метод визначення рівня насиченості крові киснем.
- Мікроскопія слизу з забарвленням по Граму з метою виявлення грамнегативних і грампозитивних бактерій.
- При підозрі на розвиток туберкульозу призначається дослідження з фарбуванням по Цилю-Нільсену.
