Цю кінострічку і понині з неприхованим задоволенням дивляться мільйони глядачів, не в силах пояснити секрет ліричної комедії із невигадливою сюжетом. Фільм «Дівчата» (1961) є нестаріючої і не втрачає чарівності класикою.
У центрі оповідання історія про те, як зовсім юна Тося Кисліцина (Надія Румянская) приїжджає за розподілом працювати кухарем з сонячного Сімферополя в засніжений будується селище однією з лісозаготівель. На танцювальному вечорі вона зустрічає непереборного серцеїда, красеня Іллю Ковригіна (Микола Рибников) і відмовляється з ним танцювати. Ображений ударник виробництва укладає парі з колегою, що закохає в себе непокірну куховарку. Однак незабаром спочатку удаване почуття переростає в справжню любов.
До речі, у фільмі «Дівчата» 1961 року головна героїня вибивається з загального уявлення про кухарів епохи СРСР. Вона молода і закохана, здатна приготувати сто різних страв з картоплі для коханої, незважаючи на те, що він веде часом себе негарно.
Особливості виробничого процесу
Режисер картини Юрій Чулюкін, який раніше заявив про себе у комедійному жанрі («Непіддатливі» 1959 р.), частково знімав фільм «Дівчата» (1961 р.) на Північному Уралі. Там зафіксували ліспромгосп і тайгу. Згідно зі спогадами постановника, вся група працювала на морозі з 7 ранку до 7 вечора. Від холоду не рятували ні унти з валянками, ні ватники. Доводилося розводити багаття і через кожну годину влаштовувати перерви з обогревами.
Також на «Мосфільмі» був споруджений бутафорський селище. Закінчували знімальний процес навесні. За кіностудією знайшли яр і там розігрували фінальні сцени. Там, де знімали фільм «Дівчата» (1961), всю територію засипали нафталіном і крейдою. Акторам було не дуже комфортно в зимовому одязі, але вони стійко переносили негаразди і не скаржилися.
Романтична комедія відразу після прем’єрного показу стала популярною, багато в чому завдяки прекрасним незабутнім пісень А. Пахмутової «Старий клен» і «Хороші дівчата». Багато фраз з стрічки стали крилатими.
Виконавці головних ролей
Наївну і простодушну куховарку Тосю Кислицыну зіграла чудова радянська актриса Надія Василівна Румянцева, хоча спочатку режисер бачив в образі головної героїні свою дружину Наталю Кустинську («Три плюс два»).
Румянцева довго була заручницею амплуа «травесті» і тільки після «Королеви бензоколонки» всі радянські кирпаті дівчата усвідомили, що можуть стати кінозірками. Участь у кінокомедії Юрія Чулюкіна принесло Румянцевої всесвітню славу. Після «Дівчат» вона знялася ще в більш 25 кінофільмах. Озвучувала кілька кіноперсонажів. Приміром, Ніну в «Кавказькій полонянці», Зиту і Гіту «Зите і Гіті» і безліч героїв мультфільмів. Тривалий час актриса жила за кордоном, після повернення зробила успішну кар’єру на ЦТ.
Екранним напарником Надії Василівни був Микола Миколайович Рибніков, який зіграв роль Іллі Ковригіна. Постановник спочатку хотів знімати у головній чоловічій ролі Ст. Трещалова («Невловимі месники»), але прийшло розпорядження згори – затвердити Рибникова. Актор до цього часу був досить відомим, після «Висоти» з В. Макарової. Микола Миколайович був висококваліфікованим, сильним виконавцем. Інші актори фільму «Дівчата» (1961) його цуралися, з колективом у нього були складні стосунки.
Комедія на століття
Взагалі, фільм «Дівчата» (1961) є рідкісним прикладом універсальної сімейної картини, здатної сподобатися навіть тим, хто не схильний до ностальгії за СРСР. Це рідкісний зразок вітчизняного кіномистецтва, якому під силу згуртувати біля екрану різні вікові покоління і викликати щирі й теплі почуття.
