Ілоти
Ілотами називали селян Стародавньої Спарти. Ілоти – це місцеве населення, яке було захоплене спартанцями ще на зорі становлення держави. Оскільки спартанці були зайняті у військових походах, ілоти займалися обробкою государевих земель, доглядом і збором урожаю. Правда, вони не віддавали всю частину врожаю, а лише певну його частку. Ця частина була фіксована, і сучасними словами можна назвати податком. Історичних документів про його розмір не збереглося. Це дозволяло илотам жити хоч і бідно, але не вмирати з голоду.
Вони підкорялися тільки одній людині – своєму господареві. Але їх права і обов’язки регламентувалися на державному рівні. Від раба класичного зразка илот відрізнявся правом мати сімейне життя й можливістю збирати гроші. У нього був свій будинок, який передавався у спадок. У кримінальному праві з ілотами не церемонилися. Його могли стратити, висікти або ампутувати частину тіла за найменшу помилку. Щоб не нажити собі внутрішнього ворога, спартанці прагнули, щоб число ілотів не перевищувало півмільйона осіб.
