Що таке острог? У цього нині застарілого слова є два основних значення. Це високий дерев’яний паркан або військове укріплення, оточене таким парканом, фортеця для захисту від ворога.
Вперше остроги з’явилися на півдні російських земель, на прикордонних ділянках, а згодом – в Сибіру. Пізніше острогом стали називати каторжну тюрму.
Розповімо докладніше про те, що таке острог.
Опорний пункт
Спочатку це була просто кріпосна стіна з загострених колод. Потім – фортифікаційна споруда або опорний пункт, оточений такою стіною, місце, ділянка, охороняється і обороняли від облог і атак ворога. Мав важливе значення, особливо при охороні і освоєнні нових земель російськими поселенцями в XIII-XVII сторіччях.
Острог був обнесений високим (до 6 метрів) частоколом, виготовленим з колод (колів) з загостреними кінцями. Зрозуміла етимологія спільнослов’янського слова “острог”, яка сходить до “гострої огорожі”.
Перші остроги з’явилися на Русі вже починаючи з XI-XII століття. Це не міста, а укріплені поселення другорядного значення.
Зверніть увагу, що мова йшла про дерев’яних спорудах. У старовину дерев’яні укріплення зводилися швидше кам’яних, так і деревини під рукою було багато. Будівництво ж кам’яних стін обходилося в кілька десятків разів дорожче. Тому давньоруські населені пункти, а також прикордонні ділянки зміцнювалися дерев’яними фортечними спорудами.
Найпростіші з острогів складалися з тину (частоколу). Він служив для огорожі чотирикутної замкнутої території. Стіна-тин будувалася прямий (стоячій) або похилій (косою). Вздовж тину з зовнішньої сторони часто копали рови, а з внутрішньої сторони зводили земляний насип. По кутах будувалися вежі, під деякими з них передбачався проїзд для возів і вершників. Іноді зверху тину встановлювали додаткові дерев’яні надбудови-вінці, які називали торосами.
Остроги могли бути призначені для постійного проживання (житловий острог) та тимчасового розміщення воїнів (стоялый) під час бойових дій.
Деякі житлові остроги згодом перетворилися в міста. Наприклад, українське місто Острог в Рівненській області, який був утворений у 1100 р. Відомо, що з будівель у вигляді острогів починалися Самара, Царицин, Саратов, Зарайськ. Остроги будував Єрмак, завойовуючи сибірські землі. Тому велика частина сибірських міст виникла з острогів: Анадир, Томськ, Омськ, Красноярськ, Братськ, Іркутськ, Якутськ, Нерчинськ, Олонець та ін.
Братський острог
В силу того, що дерево – матеріал недовговічний, до сьогоднішнього дня збереглося мале число стародавніх дерев’яних фортець, та й то вони в основному реконструйовані, відтворені за схемами, описами та малюнками.
Зокрема, Братський острог був зведений козаками в 1631 році під проводом отамана Максима Перфільєва в Сибіру. Острог служив одночасно і місцем дислокації гарнізону і влади, що збирають “ясаку” – хутровий оброк з бурят-аборигенів. Тут же мешкали російські поселенці.
Вже через три роки острог росіян був спалений, а гарнізон загинув у запеклій сутичці з бурятами. Однак фортеця все ж була необхідна, тому її відновили, правда, лише через 20 років. Щоб зрозуміти, що таке острог (а Братський був типовим сибірським острогом), загляньте в “Креслярську книгу Сибіру” Насіння Ремезова, перший російський друкований атлас, в якому зібрані схеми острогів тих місць. У ньому є і гравюра із зображенням і описом Братського острогу-фортеці.
Сьогодні Братський острог знаходиться в літературно-етнографічному музеї “Братська село” – там, де зливаються Ангара з Окою, поблизу сучасного Братська.
Місце укладання
У XVIII-XIX століттях колишні остроги втратили своє фортифікаційне значення, старі фортеці перетворилися на місце для проживання ув’язнених, визначених на каторжні роботи. Місця ці були, як і раніше, обнесені високим парканом з тих же загострених колод.
Історик Федір Кудрявцев, пояснюючи, що таке острог, говорить про те, що 1691 рік став роком появи каторги як особливого виду підневільної праці заарештованих. Нерідко самих ув’язнених навіть називали “острожниками”.
До XVIII століття російський уряд зацікавилося родовищами Сибіру і перспективами сільськогосподарського розвитку. З’явилися укази, які передбачали заслання укладених у ці краї. Особливо багато арештантів стало з’являтися після того, як у 1753 році була скасована смертна кара та її замінили на каторжні роботи і вічне поселення в Сибіру і на Уралі.
Речення зі словом “острог”
Наведемо приклади з художньої літератури, в яких воно вживається і з яких також можна зрозуміти значення слова “острог”.
Ст. Шамшурин, “Гартована сіль”:
Ворсму спалили, Павлов Острог захопили, Гороховець на коліна поставили, нині вже до Мурому підбираються, того й гляди, у Володимир незабаром нагрянуть.
Е. Федоровський, “Наш важкий берег”:
…між тим несправедливо забуте ім’я Івана Москвітіна заслуговує не меншої слави. З острога на Алдані він дістався до гирла невеликої притоки Травень, з нього вийшов до підніжжя хребта Джугджур і, переваливши, спустився до Вулику.
Ст. Григор’єв “Григорій Шеліхов”:
Якщо який вогул наближався до нього зі стін острога летіла ціла хмара стріл, безсило сыпавшаяся в траву біля копит коняшки.
Достоєвський Ф. “Записки з Мертвого будинку”:
Перше моє враження, при вступі в острог, взагалі було найогидніше; але, незважаючи на те, — дивна річ! — мені здалося, що в острозі набагато легше жити, ніж я уявляв собі дорогою. Арештанти, хоч і в кайданах, вільно ходили по всьому острогу, сварились, співали пісні, працювали на себе, курили люльки, навіть пили вино (хоча дуже небагато), а по ночах інші заводили кортеж.
Д. Мамин-Сибіряк, “Хліб”:
Скажи прямо: так і так, богоданний тятенька, дуже я заборгував Замараєв, і загрожує він мене в острог засадити.
Спільнокореневим до слова “острог” є слово “острога”. Так називали одне з старовинних рибальських пристосувань, знаряддя у вигляді вил з гострими зубами.
Ми розповіли про те, що значить “острог”.
