Рівень розумового розвитку людини може визначатися десятками різних критеріїв. Але в кожен із списків неодмінно входить вміння ставитися з певною критичністю до будь-якого питання.
Критичне мислення – це схильність до логічного аналізу, відмова від сьогохвилинних емоцій при розгляді якійсь ситуації, уміння у всьому сумніватися і довіряти в першу чергу твердим фактами.
Критичне мислення — це завжди свідомий і структурований процес. Цим вона різко відрізняється від інших методів, заснованих на інтуїтивних прозріннях і підсвідомо генеруються ідеї. Сприймаючи навколишній світ через призму критики, людина керується в першу чергу логікою і фактами — і лише після ретельного аналізу дозволяє собі виносити суб’єктивні судження.
Які навички неодмінно потрібні для використання критичного погляду?
Насамперед, індивідууму потрібні такі якості, як:
- вміння на час відставляти в сторону свої емоції і почуття, здатність спокійно спостерігати за тим, що відбувається;
- вміння вибудовувати правильні логічні ланцюжки;
- уміння виводити приватні закономірності із загальної картини і робити широкі висновки на підставі приватних випадків — тобто, вільно звертатися як з дедукцією, так і з індукцією;
- уміння розкладати ситуацію на складові частини і збирати загальну картину із складових частин — іншими словами, вміння аналізувати, що відбувається і синтезувати велике з малого.
Невірно вважати, ніби одні люди від народження здатні сприймати свіжі дані аналітично, а іншим це не дано. Підхід до інформації і метод прийняття рішень залежить від широти кругозору, рівня освіти та інших моментів.
Як натренувати власну критичність?
Мислення, що використовує в першу чергу логіку, можна успішно розвинути — навіть тим людям, які схильні більше орієнтуватися на інтуїцію і раптові пориви. Як це зробити?
Схематично технологія розвитку критичності складається з трьох кроків. Перш за все, необхідно вибрати ситуацію, про яку вже відомі якісь початкові дані — яка викликає інтерес. Слідом за цим потрібно отримати раніше невідомі дані про неї — і як слід осмислити їх, спираючись не на емоції, а на логіку. І нарешті, на третьому етапі первинна інформація і нові дані складаються між собою в одну загальну картину, після чого виводиться зважене судження про проблему. Застосувати даний метод можна практично до будь-якої ситуації.
