Феодальна держава в Західній Європі виник на уламках ослаблій і розваленої Римської імперії. Поява такого типу суспільного устрою було цілком природним способом подолання хаосу та безвладдя. Варто зауважити, що термін “феодалізм” є дуже широким поняттям і часто використовується в політичному або пропагандистському контексті. У сучасній науці відсутня єдина думка щодо цього визначення. Деякі історичні школи вважають за краще взагалі не вживати цей термін.
Визначення
Найпростіше пояснення того, що таке феодали, можна знайти в основоположному принципі середньовічної цивілізації: володіння землею в нагороду за військову службу або іншу працю. Ця соціально-економічна система являла собою набір взаємних зобов’язань сеньйорів і васалів.
В епоху Середньовіччя монарх часто не мав реальної влади і не був справжнім господарем феодального держави, в якій фактично відсутнє централізоване управління. Насправді великі землевласники, сеньйори, були повноправними панами у своїх володіннях. Головним джерелом їх економічного добробуту була праця залежних селян.
Становище кріпаків відрізнялося від становища рабів у класичному античному суспільстві. Залежні селяни самостійно вели господарство і володіли власністю, але повністю підкорялися сеньйору. Їх економічна і особиста свобода була вкрай обмежена. Селяни сплачували сеньйору податі і знаходилися в його судової юрисдикції. Влада феодалів спиралася на представників військового стану. Лицарі давали клятву вірності сеньйору, ставали його васалами і отримували взамін земельні ділянки з прикріпленими до них залежними селянами. Військовий стан посідало панівне положення в суспільстві.
Виникнення
Феодалізм формувався в період децентралізації середньовічних держав. В якості прикладу можна навести імперії Каролінгів, яка розпалася на кілька королівств. Поступово права на володіння маєтками (феодами) ставали спадковими. Великі землевласники мали практично необмеженою економічною і юридичною владою на своїй території, лише номінально підкоряючись королю. Так у ранньому Середньовіччі почало формуватися уявлення про те, що таке феодали, і як вони будують відносини з монархом. На вершині станової піраміди стояв король, зіпертий на васалів – великих сеньйорів, які в свою чергу теж мали васалів. Всі представники панівного класу володіли кріпаками і землями.
Класична форма
Описана в підручниках історії концепція середньовічного феодалізму відноситься виключно до Західної Європи. В інших частинах світу цей етап соціально-економічного розвитку суспільства мав значні відмінності від класичної форми. Наприклад, в Японії в Середні століття феодали теж існували, проте їх влада була обмежена сильним військовим урядом. Самураї, на відміну від лицарів, не володіли землею, а лише отримували від князів (дайме) плату за службу. Подібна система не вкладається в західноєвропейські уявлення про те, що таке феодали. Деякі історики сумніваються в тому, що класичну форму відносин сеньйорів і васалів можна назвати універсальним етапом розвитку всієї людської цивілізації.
Кінець епохи
Феодалізм почав занепадати в період пізнього Середньовіччя. Його остаточне зникнення відбулося на початку 19 століття. Існувало декілька причин руйнування даного соціально-економічного ладу. Так, монархи поступово перейшли до комплектування своїх армій професійними найманими солдатами, а не представниками потомственою військової аристократії. Це підірвало політичний вплив сеньйорів. Значну роль в ослабленні феодальних відносин зіграла пандемія чуми, що охопила всю Європу в середині 14 століття. Зменшення населення призвело до зростання вартості праці і розмивання кордонів між станами.
Визначення того, що таке феодали, має не тільки політичний, але й соціальний аспект. Навіть після упокорення сеньйорів монархами в європейських державах ще довго зберігалися багато елементи середньовічних суспільних відносин. Феодальні пережитки повністю зникли лише після Французької революції.
