Самоаналіз уроку. Види
У педагогіці прийнято виділяти кілька видів самоаналізу уроку. Зразки для їх написання мають схожу основну структуру, різниця полягає лише в описі головної складової частини всього уроку.
Отже, які вони — основні види самоаналізу:
- Короткий. Педагог дає уроку узагальнену оцінку, описуючи цілі, завдання і результати виконання.
- Поетапний. Тут потрібно аналізувати кожен елемент уроку та їх взаємозв’язок з іншими етапами проведення заняття.
- Структурно-часовий. Учитель аналізує кількість часу, витрачений на конкретний етап заняття, і раціоналізує використання відведеного часу. Він намагається зрозуміти, чи не була затягнутою перевірка домашнього завдання чи не замало було відведено уваги на практичне застосування отриманих знань.
- Комбінований. Педагог повинен дати оцінку дидактичним цілям уроку та його структурним елементам.
- Дидактичний. У цьому підході самоаналізу уроку розглядаються методи і прийоми, використані для досягнення дидактичної мети.
- Аспектний. Проводиться детальний аналіз кожного аспекту уроку. Тобто використання навчальних матеріалів, перевірка ЗУН (знань, умінь, навичок) і т. д.
- Повний самоаналіз. Педагогу потрібно провести дидактичний, аспектний аналіз, перевірити ЗУН учнів та оцінити результативність заняття.
- Психологічний. Проводиться оцінка того, наскільки учням приділяється увага і як проходить індивідуальна робота.
- Комплексний. Складається з усіх перерахованих видів самоаналізу уроку.
