Самоаналіз – це що таке?

Зрештою ти – це той чоловік, з яким тобі доведеться жити від народження і до самої смерті. Тому нерозумно опиратися бажанню дізнатися все про себе. Це як купувати автомобіль, не перевіривши попередньо його стан. А після, за весь строк служби, ні разу не пройти техогляд, сподіваючись на диво чи думку оточуючих, яким як би видніше, як цим керувати автомобілем і який у нього потенціал.

Зрозуміти себе – природне для людини бажання. Розуміння себе, причин своїх думок і вчинків допомагає людині краще сприймати оточуючих і перебувати в гармонії з зовнішнім світом.

Професор

Самоаналіз – це те, що більшість людей сприймають як депресивний самокопання. Хоча на ділі це процес, що дозволяє осмислити те, ким людина є насправді. Чи важливо це? Дуже, тому що про себе нам практично нічого не відомо.

Якось один професор читав лекції студентам і, увійшовши в аудиторію, відразу ж поставив питання: «Хто я?» Студенти не знали, що відповісти. Найсміливіші з присутніх почали висувати припущення: «професор», «вчений», «чоловік», «людина» і т. д. Хтось з особливо метикованих нахабно заявив, що професор – ніхто. Коли варіанти закінчилися, професор пояснив, що це не більше ніж ролі, які вона відіграє в суспільстві.

У кожної людини є безліч ролей: бути батьком, директором, чоловіком (жінкою) і т. д. Але це не сама людина. Якщо почати відсіювати ці ролі, які доводиться грати щодня, то цілком ймовірно, що під ними людина виявиться ніким. Щоб не опинитися в підсумку порожнім місцем з певним рольовим набором, потрібно навчитися ставити собі запитання і знаходити відповіді. У простому питанні «Хто я?», над яким рідко хто замислюється, полягає суть самоаналізу. Це процес, що допомагає зрозуміти людині, ким він насправді є.

Визначення

Самоаналіз – це аналіз власних переживань, вчинків, роздумів і потреб. Людина зсередини пізнає глибини власної психіки і свій внутрішній світ. Сьогодні самоаналіз є невід’ємною частиною психотерапевтичної та психологічної роботи. Завдяки цьому процесу вдається розглянути різні види неврозів і психологічних травм.

Дуже часто людська пам’ять відмовляється приймати і відтворювати травмуючі фактори минулого. Ось тільки апатія, туга і загальне невдоволення життям починають тиснути на людину з усіх сторін. Так психіка реагує на подію, з яким індивід не в змозі впоратися. В результаті психіка розділяється на дві частини, одна з яких переходить у «заморожений» стан, а інша намагається вижити. І все б нічого, але з часом почнуть проявляти себе психосоматичні розлади, а раптом з’явилася з нізвідки депресія зажене в глухий кут.

Дивіться також:  Аналоги "Транексама": порівняння препаратів, інструкція по застосуванню і відгуки

Щоб повернутися до нормального способу життя, потрібно опрацьовувати старі травми і навіть цілком нешкідливі ситуації, після яких могли залишитися неприємні відчуття. Саме тут на перше місце виходить самоаналіз.

Застосування самоаналізу

Самоаналіз – це процедура, що допомагає розібратися в причинах і наслідках життєвих ситуацій, оцінити свої вчинки раціонально і налагодити нормальне функціонування психіки. Щоб позбутися від проблем минулого, людина повинна навчитися самопізнання, вміти об’єктивно оцінювати себе і свої вчинки.

Для успішного проведення самоаналізу необхідно дотримуватися деяких правил. По-перше, не примушувати себе, в іншому разі процес перетвориться у деструктивне самокопання і самобичування. По-друге, особистість зобов’язана висловлювати свої справжні емоції, а не те, що повинна відчувати виходячи з традицій і соціальних стандартів.

Завдання

Перед кожною людиною, що зважилися відвідати заняття самоаналізу, стоїть ряд певних завдань:

  • Виражати себе як можна повніше і щире.
  • Спробувати зрозуміти несвідомі рушійні сили і те, як вони впливають на життя.
  • Навчитися міняти установки, що порушують відносини з собою і навколишнім світом.

Дуже часто людина стикається з ситуаціями, які змушують його робити те, чого вона в конкретний момент не хоче. Наприклад, нерідко можна зіткнутися з епізодом, коли людина піддався на умовляння друзів і йде з ними в кіно, хоча насправді він у цей конкретний момент хоче почитати книгу. Одна справа, якщо він пообіцяв піти в кіно – свої обіцянки потрібно виконувати, про це говорять навіть гуру психіатрії. І зовсім інша, коли людина йде на поводу бажань інших людей. В цьому разі він відмовляється від себе, своїх почуттів і бажань, що в кінцевому підсумку може перетворитися на чергове психосоматичний розлад.

Цілі

Під час самоаналізу може виникнути почуття опору, що вимагає опрацювання. У такі моменти важливо розуміти, що тимчасові погіршення – це частина процесу самопізнання. Під час розкриття пригнічених, травмуючих ситуацій людина завжди відчуває тривогу.

Дивіться також:  Чому не можна дарувати рушник: прикмети і забобони

Головна мета самоаналізу – розкривати приховані раніше від свідомості емоції, потреби і почуття. Тільки зіткнувшись з правдою, людина може звільнитися і почати діяти.

У повсякденному житті самоаналіз потрібен в першу чергу для самореалізації. Він допомагає приймати відповідальні рішення і відстоювати свої позиції.

Діяльність

Варто відзначити, що це поняття притаманне не тільки пізнання особистості, дуже часто можна зустріти таку процедуру, як самоаналіз діяльності. Тобто коли людина оцінює не внутрішній світ, а аналізує результати своєї роботи.

В основі аналізувати свою роботу доводиться педагогам і вихователям. Хоча багатьом вчителям набагато простіше провести кілька відкритих заходів, ніж писати самоаналіз уроку по ФГОС. Але з іншого боку, хіба може педагог навчати основам самоаналізу учнів, якщо сам не володіє цією технологією.

Самоаналіз уроку. Види

У педагогіці прийнято виділяти кілька видів самоаналізу уроку. Зразки для їх написання мають схожу основну структуру, різниця полягає лише в описі головної складової частини всього уроку.

Отже, які вони — основні види самоаналізу:

  • Короткий. Педагог дає уроку узагальнену оцінку, описуючи цілі, завдання і результати виконання.
  • Поетапний. Тут потрібно аналізувати кожен елемент уроку та їх взаємозв’язок з іншими етапами проведення заняття.
  • Структурно-часовий. Учитель аналізує кількість часу, витрачений на конкретний етап заняття, і раціоналізує використання відведеного часу. Він намагається зрозуміти, чи не була затягнутою перевірка домашнього завдання чи не замало було відведено уваги на практичне застосування отриманих знань.
  • Комбінований. Педагог повинен дати оцінку дидактичним цілям уроку та його структурним елементам.
  • Дидактичний. У цьому підході самоаналізу уроку розглядаються методи і прийоми, використані для досягнення дидактичної мети.
  • Аспектний. Проводиться детальний аналіз кожного аспекту уроку. Тобто використання навчальних матеріалів, перевірка ЗУН (знань, умінь, навичок) і т. д.
  • Повний самоаналіз. Педагогу потрібно провести дидактичний, аспектний аналіз, перевірити ЗУН учнів та оцінити результативність заняття.
  • Психологічний. Проводиться оцінка того, наскільки учням приділяється увага і як проходить індивідуальна робота.
  • Комплексний. Складається з усіх перерахованих видів самоаналізу уроку.

Алгоритми

Не завжди потрібно аналізувати всі аспекти уроку. Багато залежить від того, заради яких цілей було проведено заняття: був це фестиваль, урок, проведений у рамках тижня з предмета, або заняття на категорію. Самоаналіз можна скласти, спираючись на прості алгоритми дій. Наприклад, можна керуватися такими позиціями:

  • У чому полягає педагогічне кредо і як вам допомагають уроки його відобразити?
  • Поясніть вибір змісту уроку та технології проведення заняття.
  • Які методи і прийоми використані на уроці, оцініть їх ефективність.
  • Що вдалося і не вдалося здійснити.
  • Що можна було б змінити в ході заняття. Чи потрібні ці зміни і чому?
Дивіться також:  Посадова інструкція юрисконсульта: функції, права і обов'язки, зразок

Самоаналіз уроку по ФГОС. Зразок

Початкуючі вчителі досить часто відчувають труднощі, коли справа доходить до складання схеми самоаналізу уроку і його написання. Тому не зайвим буде навести зразок самоаналізу, точніше, план, за яким його можна написати:

  • Визначити тему заняття.
  • Навести коротку характеристику класу. Тобто вказати загальну кількість дітей, кількість сильних і слабких учнів, які психологічні особливості учнів враховувалися в ході проведення заняття.
  • Вказати тип уроку по ФГОС.
  • Вказати універсальні навчальні дії (УУД), заплановані на урок, і методи їх формування.
  • Перерахувати методи і форми, вибрані для проведення кожного навчального етапу. Описати, чому був зроблений такий вибір, і які від нього очікувалися результати.
  • Сформулювати головний етап уроку і як інші частини заняття на нього працюють.
  • Проаналізувати раціональність розподілу виділеного часу.
  • Які були використані наочні, дидактичні матеріали в ході заняття.
  • Проконтролювати рівень засвоєння ЗУН (на якому етапі заняття проводився і в якій формі).
  • Оцінити результат заняття. Були досягнуті поставлені цілі? У чому причина можливих труднощів.

Користь

Самоаналіз уроку допомагає вчителю подивитися на роботу з боку, оцінити плюси і мінуси своєї педагогічної діяльності. Це свого роду рефлексія, яка допомагає виділити невраховані резерви, виробити свій педагогічний стиль і сформувати професійне кредо.

Тут все відбувається точно так само, як і в психології. Тільки тепер вчителю треба питати не «Хто я?», а «Яка мета моїх дій?» Визначившись з нею, можна знайти ефективні шляхи до її досягнення. Самоаналіз потрібен кожній людині, щоб ставати кращими. Тільки усвідомивши свої здібності, він перестане переробляти інших під свої уявлення і стане по-справжньому вільним, успішним і щасливим, що, власне, позначиться і на його професійної діяльності.