Хвороба Жильбера: симптоми, аналізи та лікування

Останнім часом патології спадкового характеру стали досить поширеними. Однією з таких є хвороба Жильбера. По МКБ-10 вона має код Е80.4. З цим відхиленням пацієнти вже народжуються, а воно супроводжується підвищенням в крові рівня білірубіну.

Медична довідка

Білірубін — це речовина, що є продуктом переробки старих кров’яних клітин і гемоглобіну. У здоровому організмі вони виводяться разом з каловими масами. При порушенні цього процесу вони залишаються в крові. В результаті у людини спостерігається пожовтіння білків очі, деяких ділянок шкіри і зміна складу жовчі. Важливою складовою процесу обміну білірубіну вважається фермент глюкуронилтрансфераз. У разі хвороби Жильбера діагностується нестача цього елемента.

Вперше патологію описав французький гастроентеролог Огюстен Ніколя Жільбер. Пізніше вона була названа за прізвищем першовідкривача. У медичних довідниках можна зустріти ще кілька її найменувань: сімейна жовтяниця, конституційна дисфункція печінки. Жильберу не тільки вдалося виявити спадковий характер захворювання. Він також зумів довести взаємозв’язок між відхиленням показників білірубіну та порушенням функціональності печінки або жовчних міхурів. Дане відкриття було зафіксовано в 1901 році.

Згідно з медичними даними, хвороба Жильбера є біля 10 відсотків населення планети. Своєчасна її діагностика і точна статистика ускладнюються змащеній клінічною картиною. Пацієнти зазвичай звертаються до лікаря з скаргами на жовтизну склер та окремих ділянок тіла. До розвитку виражених симптомів виявити хворобу можна лише за допомогою аналізу крові.