«Про, я хочу безумно жити» – аналіз вірша Олександра Блоку

На відміну від творів «Незнайомка» і «Ніч, вулиця, ліхтар…», меншою популярністю користується життєрадісне творіння Блоку «О, я хочу безумно жити». Аналіз вірша, представлений у цій статті, допоможе зрозуміти, чим виділяються ці строфи серед інших творінь поета. Так само згадується історія створення та вплив вірша на читача, який жив у різні епохи.

«Про, я хочу безумно жити»

Аналізувати твір неможливо без його прочитання:

Про, я хочу безумно жити:

Все, що існує — увічнити,

Безособове — вочеловечить,

Несправджене — втілити!

Нехай душить життя сон важкий,

Нехай задихаюся в цьому сні, –

Бути може, юнак веселий

У прийдешньому скаже про мене:

Пробачимо угрюмство — хіба це

Прихований двигун його?

Він весь — дитя добра і світла,

Він весь — свободи торжество!

Історія створення

Почати аналіз «Про, я хочу безумно жити» Блоку потрібно з дати написання. Це п’яте лютого 1914 року. Ледве закінчивши свій поетичний цикл «Ямби», Олександр Олександрович замислився над тим, яким твором відкрити добірку, і в підсумку буквально за годину написав цей вірш.

Вплинули на поета явно назріваюча Перша світова війна, посилення революційних настроїв, а також можливість призову в армію. Гнітюча обстановка подіяла на віршотворця, в той час вже схильного до занепадницьким настроям у своїй творчості, як і до несподіваних душевним підйомам. Нещодавно повернувся на батьківщину після чергового лікування у Франції, Блок, дізнається, що його можуть викликати на службу. І якщо почнеться Європейська війна, навіть залучити до військових дій. Молодий чоловік почував до цього відраза, і разом з цим – величезне бажання жити вільно. Реальне життя поет називає важким сном, у якому він задихається, і протиставляє їй шалене бажання жити світло і вільно. Ймовірно, так Блок хотів показати, що незважаючи на смуток, сквозящую у всіх творах збірки, в душі він «дитя добра і світла». І в поезії їм рухає саме прагнення звільнитися від неприємностей реальному житті, розповівши про свої почуття.

Також слід зазначити, що в цей час Блок був незадоволений рішенням своєї сестри Ангеліни, з якої був міцно дружив з 1909 року, піти в черниці і присвятити цьому своє життя. Коли Ангеліна померла в 1919 році, Блок присвятив «Ямби» її пам’яті. Аналізуючи «Про, я хочу безумно жити», можна зробити висновок, що ці відкривають вірші збірки нерозривно пов’язані з його сестрою. У своєму щоденнику поет зазначив, що «Ангеліна початку праветь під впливом матері». Чернецтво здавалося Блоку таким же задушливим заняттям, як і служба в армії.