Пріоритетність освіти вимагає виділення матеріальних засобів. Під даним терміном розуміється серйозна програма, спрямована на допомогу дітям і підліткам в інтелектуальному розвитку, успішної адаптації в соціумі.
Ключові терміни
Значення терміна «пріоритетність освіти» пов’язане з такими поняттями:
- ключові компетенції;
- функціональна грамотність.
Саме ключові компетенції заявлені в якості обов’язкових результатів на даному етапі реформування вітчизняної освітньої системи.
Теоретична основа
Пріоритетність освіти вимагає виділення певного психодидактического підходу. Шкільна освіта, яке призначене для повної соціалізації нового покоління, гарантує передачу досвіду старших поколінь допомогою різних способів діяльності.
У чому полягає пріоритетність освіти в нашій країні? В першу чергу сюди можна віднести формування особистісних, інтелектуальних, моральних, комунікативних ресурсів кожної дитини.
Специфіка пріоритетів освіти в шкільній системі
Школа, будучи досить консервативним соціальним інститутом в силу своєї універсальності, періодично стикається з необхідністю організаційних і концептуальних змін.
Проаналізуємо основні тенденції реформування російського шкільної освіти в напрямку інтелектуального виховання та розвитку учнів.
Пріоритетність освіти в Росії регулюється нормативними документами. Наприклад, у «Концепції модернізації російської освіти», розрахованої на період до 2020 року, йдеться про те, що завданням загальноосвітньої школи є формування цілісної системи універсальних умінь, навичок, знань.
Пріоритетність освіти в сучасному світі пов’язана з появою у підростаючого покоління навичок самостійної діяльності, особистої відповідальності за самовдосконалення. Саме ці параметри вважаються ключовими компетенціями, які характеризують зміст сучасної освіти.
ФГОС загальної освіти
Визнання пріоритетності освіти наголошується в документі як необхідність формування готовності учнів застосовувати вміння і навички, засвоєні ними в рамках загальної освіти, в практичному житті для вирішення конкретних завдань.
Також ФГОС відзначають, що в якості базового вимоги до змісту російського основного загальної освіти виступає досягнення дев’ятикласниками рівня функціональної грамотності по культурному, естественнонаучному, математичного напряму, що потрібно в сучасному суспільстві.
Пріоритетність освіти потребує виділення значних коштів, а також кадрових змін у сучасній школі.
Ключові компетенції
В якості кінцевих освітніх результатів, на досягнення яких спрямоване зміна змісту шкільних програм, виступають ключові компетенції. Розглянемо це поняття більш детально. Для початку проаналізуємо його походження. У перекладі з англійської мови цей термін має декілька змістових значень:
- вміння, здатність;
- правомочність;
- компетентність.
Термін «компетентність» спрямований на оцінку здібностей і знань людини, його вміння приймати конкретні рішення в рамках якоїсь предметної області, тому він підходить для педагогіки. Вперше питання про розробку і затвердження «ключових компетенцій» було розглянуто в рамках програми Ради Європи, що відбулася в Берні в 1996 році. Під ними малися на увазі ті навички, які повинен засвоїти учень для успішної соціалізації та затребуваності.
Пріоритетність освіти – це важливий аспект, від якого залежить виконання замовлення держави.
Наприклад, успішність у професійній діяльності, особистому житті передбачає наявність у випускника школи наступних ключових компетентностей»:
- самостійність і індивідуальну ініціативу («автономна дія»);
- застосування соціокультурних та фізичних засобів («використання інструментів»);
- толерантність, готовність спілкуватися з людьми інших національностей («функціонування в соціально неоднорідних групах»).
Зазначимо, що пріоритетність освіти потребує виділення значних коштів для налагодження зв’язку між освітою та засобами масової інформації. Важливо виховувати підростаюче покоління росіян, щоб вони були готові до навчання впродовж усього свого життя.
Російське освіта
У вітчизняній педагогіці термін «ключові компетенції» став застосовуватися для того, щоб підкреслювати важливість формування універсальних умінь, застосовувати які діти можуть в різноманітних видах діяльності. Наприклад, вони самі планують діяльність, проявляючи самостійність у навчанні, приймаючи відповідальні рішення.
Зазначимо, що пріоритетність освіти – це важливий аспект, з урахуванням якого здійснюється діяльність всіх педагогічних працівників.
Серед ключових компетентностей виділяють:
- інформаційну, яка передбачає вміння переробляти і критично розглядати інформацію;
- рішення проблем, пов’язане з формулюванням і аналізом проблемної ситуації, визначенням стратегії дій, контролем власної діяльності;
- соціально-комунікативну, що передбачає уміння співвідносити власні інтереси з бажаннями інших людей, працювати в команді, доводити позицію;
- підприємницьку, складається у відкритті своєї справи.
Сучасні тенденції в шкільній освіті
В даний час пріоритетність освіти – це основна мета роботи освітніх установ. В наші дні вона полягає не в набутті школярами певної кількості умінь і знань в предметних областях, а у формуванні системи ключових компетентностей, які випускники зможуть використовувати на практиці. Це дасть їм можливість легко адаптуватися до умов соціуму.
Виникають протиріччя
Враховуючи, що пріоритетність освіти – це система, крім ключових компетентностей, також виділяють і «предметні», які пов’язані з математикою, природознавством, читанням. У вітчизняній педагогіці застосовується термін «універсальні» вміння.
Через зміщення основного акценту на прикладні галузі освітньої діяльності, ігнорується така обставина: успішно застосовувати знання можна тільки в тому випадку, якщо вони є. Складність полягає в тому, що далеко не всі знання, що здобуваються сучасними школярами в рамках конкретних навчальних дисциплін, які можуть бути використані в повсякденному житті.
Потрібні роки для того, щоб індивідуальні знання були структуровані, узагальнені, систематизовані. Фактичні, процедурні, категоріальні варіанти знань повинні бути сформульовані так, щоб підліток міг ефективно впливати на ситуацію. Використання знань передбачає усвідомлення ситуації, готовність до прийняття власного рішення, що можливо лише при наявності певного рівня інтелектуального розвитку школярів.
Компетенції не можна розглядати як єдину основу результативної діяльності. Вони являють собою вміння використовувати практико-орієнтовані знання соціальних, побутових, професійних видах діяльності. При аналізі психологічних механізмів повноцінного індивідуального поведінки, включаючи і рішення нестандартних і нових проблем, доцільніше вести мову про компетентності. Вона є характеристикою індивідуальних інтелектуальних ресурсів, яка передбачає високий рівень засвоєння різних видів знань, в тому числі і у визначеній предметній області.
Функціональна грамотність
Аналізуючи пріоритетність освіти, коротко зупинимося на терміні «функціональна грамотність». Він був запроваджений ЮНЕСКО в 1957 році. Спочатку під ним розуміли суму умінь, включаючи письмо та читання, які використовуються в рамках соціального контексту.
Грамотністю вважали наявність у людини певного рівня читання, рахунку, письма, роботи з документацією. Термін «мінімальна грамотність» визначає здатність писати і читати нескладні повідомлення, а «функціональна грамотність» – це здатність користуватися навичками письма і читання в умовах тісної взаємодії з соціумом. Наприклад, сюди можна віднести оформлення банківського рахунку, читання інструкції до придбаного комп’ютера, написання позовної заяви в суд. Подібний рівень грамотності дозволяє людині вести повноцінне життя і діяльність.
Відмінні риси функціональної грамотності
Вона спрямована на вирішення різних побутових проблем, проявляється у різних соціальних обставинах. Її власники можуть вирішувати стереотипні, стандартні завдання, використовуючи базовий рівень письма і читання.
Вона характеризує застосування в повсякденному житті умінь читати і писати для вилучення з тексту інформації, її стиснення та переробки. У сучасному вітчизняному шкільництві цього терміну надають більш широке смислове значення:
- сукупність навичок і знань, які дають можливість людині відчувати себе впевнено в матеріальній та соціальній середовищі;
- варіант орієнтації особистості в суспільстві;
- міра оволодіння конкретними вміннями як засобами реалізації життєвих планів.
Висновок
В якості кінцевого результату навчання передбачається формування функціонально освіченої особистості, тобто людини, яка може застосовувати протягом свого життя навички, вміння, знання, вирішуючи життєві завдання в різних сферах діяльності, спілкування. Модернізація вітчизняної освіти пов’язана з переосмисленням пріоритетів. Приміром, якщо в Радянському Союзі акцент відводився заучування певної інформації, то в сучасній Росії виховання і освіта спрямована на саморозвиток та самовдосконалення підростаючого покоління. Для кожної дитини педагогом вибудовується власна освітня траєкторія, терміни проходження якої залежить від індивідуальних і вікових особливостей дітей.
Подібна концепція передбачає і інновації у вигляді педагога. Для цих цілей був розроблений професійний стандарт для вчителів-предметників, на основі якого здійснюється градація педагогів, виявлення талановитих і яскравих наставників.
