Ранні слов’янські племена не залишили по собі письмових свідчень, які дозволили б чітко простежити їх походження. Що ж стосується записів античних авторів, то розвинені цивілізації Середземномор’я знаходилися занадто далеко від слов’ян і знали про них дуже мало — згадки про племена східних зустрічаються тут і там, але на їх основі можна скласти єдиної картини.
Тим не менше існує дві основні теорії:
- автохтонна;
- міграційна.
Автохтонна теорія — суть і вагу в науковому співтоваристві
Так звана автохтонна теорія завоювала свою популярність завдяки російському історику Б. Рибакову і вважалася основною в радянській історіографії. Згідно їй, східнослов’янські племена виникли саме там, де жили і розвивалися згодом.
Особливість цієї теорії — формування великої мовної і культурної спільності з десятків і сотень розрізнених племен, що мешкали на одній території. Це можна назвати незвичайним — як правило, історична наука бачить перед собою зворотні приклади, коли єдина давня народність з часом розсипається на безліч окремих мігруючих племен.
В даний час автохтонна теорія все ще обговорюється, але вже не є безперечною. Навпаки, набагато більше вчених схиляється до теорій, за якими стародавні східні слов’яни мігрували на Східно-Європейську рівнину з інших областей.
