Амур (або Купідон) – це давньоримський бог любові, помічник і постійний супутник своєї матері – Венери. Він уособлює потяг і продовження життя на Землі і представляється у вигляді ангела з цибулею і стрілами.
Психея – давньогрецька богиня душі, уособлення дихання. Її, як правило, малюють дівчиною з крилами метелика. Незвичайна історія кохання дійшла до нас у вигляді новели у романі «Метаморфози» під назвою «Казка про Амурі і Психее» автора Апулея, давньоримського письменника і поета.
Короткий зміст
У царя було три дочки, всі вони славилися красою, але більше за інших – молодша по імені Психея. Слава про її виключної зовнішності розійшлася по всіх куточках світу, і люди приїжджали звідусіль, щоб тільки помилуватися нею. Доходило до того, що Психее цілком віддавали божеські почесті, забувши геть про Венеру, богиню краси.
В результаті Венера образилася і прийняла рішення усунути суперницю. Для чого закликала на допомогу свого сина Купідона. Вона вказала йому на красуню-суперницю і наказала змусити її полюбити самого страшного, знедоленого і непривабливого з людей.
Сама ж Психея зовсім не була щаслива від своєї краси. Люди милувалися їй як річчю, і ніхто не ставився до неї серйозно і не кликав заміж.
Горевавший батько її попросив допомоги у оракула. Відповідь був такий: Психея в похоронній одязі повинна піти на скелю й обвінчатися з жахливим чудовиськом. Ще більш нещасний батько повів дочку на місце, де залишив її одну. Раптовий подув вітру забрала дівчину в чудовий замок, наповнений духами, де вона стала дружиною таємничої істоти.
Щасливе життя Психеї була короткою: коли про неї дізналися сестри, то сповнилися заздрості і вирішили зруйнувати її життя. Вони намовили дівчину, щоб та порушила обіцянку чоловікові ніколи не допитуватися про те, хто він. Сестри збрехали їй, що насправді він дракон, який з’їсть її і її майбутньої дитини, коли вона буде менше всього чекати.
У підсумку вони умовили її вбити свого чоловіка вночі. Прихопивши світильник, і озброївшись мечем, наївна Психея так і зробила. Вона запалила лампу і пішла в спальню. При світлі вона побачила, що її чоловік – прекрасний Амур.
Дівчина була так вражена красою свого чоловіка, що замилувалася і не помітила, як зі світильника впала гаряча крапля олії. Вона потрапила на Амура, і той прокинувся від болю. Чоловік був ображений і роздратований легковажністю і недовірою до нього подружжя, і відлетів від неї в ту ж мить.
Ошукана й покинута, Психея пішла шукати свого судженого. Вона довго блукала по світу, поки не була змушена прийти на поклін до своєї суперниці – Венері. Та все ще шукала нагоди помститися дівчині, для чого навіть посилала за нею Гермеса. А обпалений Купідон тим часом перебував у неї ж на лікуванні.
Так і вийшло: подружжя опинилися під одним дахом, і Психея повинна була зносити переслідування богині краси, яка бажала її смерті, для чого придумувала нездійсненні завдання.
Випробування Психеї
Венера вирішила, що дасть закоханим зустрітися тільки у випадку проходження дівчиною чотирьох завдань. Всі ці завдання придумувалися як нездійсненні, але якимось дивом кожен раз Психее вдавалося їх вирішити.
У цьому сенсі цікавий психологічний аналіз міфу Амура і Психеї. Кожне виконане завдання робило дівчину сильніше і розвивала її. Вона здобувала знання та вміння, які були необхідні для того, щоб стати Жінкою.
Перше
Венера призвела Психею в кімнату з горою різних насіння і дала наказ розсортувати все. На думку психологів, символіка цього завдання наступна: перед тим як прийняти остаточне рішення, жінка повинна розібратися в своїх почуттях. Розсортувати і розкласти все по поличках. Їй доведеться залишити страхи осторонь і відокремити важливе від несуттєвого.
У виконанні завдання Психее допомагали птахи і комахи. По його завершенні Венера все ще не хотіла пускати дівчину до сина і тому придумала наступне завдання.
Друге
Психее належало добути золоте руно від овнів сонця – великих злісних чудовиськ, які могли б легко розтоптати її. На шляху до виконання завдання дівчина зустріла очерет, який рекомендував їй почекати ночі, коли тварини підуть з поля.
В плані психологічного аналізу це метафора набуття сили жінкою. Вона повинна зуміти знайти свою силу, не жертвуючи при цьому ні особою, ні здатністю до емпатії.
Третє
Дівчина повинна була отримати воду з забороненого джерела на найвищій скелі. Психея розбилася б на смерть, якби їй не допомогу не прийшов орел. Тут психологи читають здатність бачити повну картину того, що відбувається, без якої не вирішуються великі завдання.
Четверте
Останнє випробування полягало в тому, щоб добути з підземного царства скриньку з мазями для лікування. Спуститися в пекло рівносильно смерті. І тут прочитання таке: фокусуватися на цілі і вміти відмовляти людям при необхідності.
По дорозі назад Психее попалося багато немічних людей, благаючих про ліки в її руках. Але вона повинна була виконати завдання і не дозволити собі відволікатися, незважаючи на співчуття до страждають.
Психея не була впевнена, що може впоратися. На цей раз їй допомогли камені, пропустивши її до місця зберігання скриньки. Камені скелі – дуже важливий символ. Єдиний рукотворний помічник Психеї у всій історії – це немов пам’ять і досвід всіх жінок, що проходили випробування до неї. Вони були з нею в самому важкому випробуванні і наставляли дівчину: вона, нарешті, повинна подолати те, на що вони виявилися нездатні.
Богиня Персефона передала дівчині скриньку і наказала не відкривати її. І тут Психее знову стало важко впоратися зі своєю натурою: на шляху назад вона все-таки відкрила скриньку, щоб взяти трохи божественної краси. А в банку була не краса, а підземний смертельний сон, тут же охопив її. Але історія Амура і Психеї на цьому обривається.
Довго лежала дівчина десь між світом живих і мертвих. А в цей час Купідон вилікувався від опіків, вибрав момент, коли Венера не могла його бачити, і відправився на пошуки нареченої. Він зняв з дівчини сон, поклав його назад у коробочку і легким уколом своєї стріли пробудив Психею. Прокинулася дружині він наказав віднести скриньку своєї матері і обіцяв взяти всі інші клопоти на себе.
Коли завдання було виконано, Амур взяв суджену на Олімп, де отримав дозвіл Зевса на шлюб з Психеей. Щоб одружити пару по всьому божественним законам, той подарував дівчині безсмертя і причислив до сонму богів. Відбулася пишна весілля, на якій були всі, і навіть Венера займала почесне місце і раділа за суджених. У подружжя народилася донька Волупия, богиня насолоди.
Легенда про Амура і Психею зводиться до одного простого вислову: тільки союз любові і душі породжує справжню насолоду і щастя.
Образ Психеї
Короткий зміст міфу про Амурі і Психее не дає повної картини перетворення жінки в богиню, але саме ця лінія в історії насичена символами і дуже корисна для розуміння еволюції жіночої ролі в історії.
У мистецтві богиня душі представлялася у вигляді молодої дівчини з невеликими крильцями. Це могли бути крила метелика або невеликого комахи. Часто її зображували з’являється з вогню або в похоронному царстві. У міфології метелик безпосередньо пов’язана з померлими.
По-грецьки «психея» означає і «душу» і «метелика». Іноді Психея представлялася у вигляді орла, спрямованого нагору. У ряді робіт «психея» також асоціюється з кров’ю, бо кров – носій душі.
Смертельний шлюб
Аналіз «Амура і Психеї» дає розуміння мотиву, присвяченого смерті нареченої. У багатьох казках він повториться: завжди це мачуха або свекруха, завидующая невістці і відправляє її на загибель. З точки зору містерій, кожен шлюб – це таке самотнє очікування нареченого на горі, передчуття загибелі, страх, що він чудовисько. До того ж вона була віддана йому проти волі і всупереч бажанням.
Тобто мова йде про фемінність, ніжною і квітучою, підпорядкованої маскулінності. Для жінки вступ у шлюб і позбавлення невинності – це містерія і момент переходу, а також символічна смерть, необхідна для переродження і набуття нової ролі – дружини. А для чоловіка – це завоювання і викрадення.
Архетип сестер
Як у міфі «Амур і Психея», так і в багатьох казках присутні такі персонажі, як сестри головної героїні. І як правило, це заздрісні дівчата, охочі сестрі зла. Обманом вони домагаються того, щоб Психея зрадила чоловіка і потрапила в небезпеку. Вони теж бажають їй смерті, як і Венера.
Психологи говорять про те, що сестри в міфі відображають тіньову сторону самої героїні. Це її протест проти ув’язнення, життя в неволі: вона не бачить і не знає свого чоловіка, викрав її і хто заволодів нею. Психея вважає його чудовиськом, якому була заповідана. І хоч він і ніжний і ласкавий з нею вночі, вона не може підкоритися, поки не зробить самостійний вибір.
Цікавий і той факт, що в міфі, на відміну від казок (наприклад, «Аленький цветочек» і «Оленка») Психея робить самостійний вибір. Казкові героїні виявляються обмануті і підставлені сестрами: вони стовідсоткові жертви обставин і вищих сил і не можуть ні на що впливати. Може бути тому казки так швидко і закінчуються – їх героїні пасивні. Тобто в результаті відсутній переродження. Тоді як Психея після всіх пригод перетворюється з людини в богиню.
Перший контакт
Психея піддається настанови сестер (своєї тіні) і вирішує вбити чоловіка і звільнитися з полону. Міф цікавий ще й тим, що дівчина дійсно любить в ньому доброго чоловіка, але ненавидить чудовисько, яке, вважає, що в ньому сидить. Вона робить нелегкий вибір.
З масляною лампою в руці Психея підходить до сплячого чоловіка. За однією з версій вона сама ранится про його стрілу і остаточно закохується в Купідона. Психологи вважають цей момент переломним в історії фемінності, так як до цього уявлення про стосунки чоловіків і жінок зводилося до божественній силі перших і підлеглого, пасивному прийнятті та проходженні друге.
У творі Апулея Психея сама вчиняє дії, в результаті яких знайомиться з чоловіком по плоті (якого вона до цього не мала права навіть бачити). Тобто вона перестає бути жінкою – жертвою обставин. Це одно виходу з темряви, з області несвідомого. На світлі їй відкривається, що немає різниці між чоловіком і чудовиськом. Вона припиняє бути пасивною і стає любить і віддає себе свідомо.
І при цьому вона не відмовляється від своєї жіночої сутності, а навпаки, збуджує і посилює її до рівня амазонки.
Внутрішній Амур
Коли Психея бачить судженого і закохується в нього, всередині неї створюється образ свого Амура. Це образ її любові, вища вираз того істоти, яка знаходиться зараз перед нею у фізичному образі. За однією з версій, Купідон відлітає, тому що не в силах змагатися з новим чином в голові Психеї.
Міф про кохання Амура і Психеї наповнений пригодами й романтикою. Він розповідає про мандри душі, яка прагне злитися з любов’ю.
