Порівняння з Ан-26
Головним суперником Іл-112 є Ан-26, проте при більш детальному порівнянні виявляється, що перший перевершує в якісному плані свого українського побратима. Так, у “Ільюшина” силова установка в рази потужніше, та й сам планер з авіонікою перевершують антонівську машину.
В цілому тут немає нічого дивного, адже Ан-26 був розроблений півстоліття тому. У “Ільюшина” всі використовувані в конструкції матеріали набагато сучасніше. Наприклад, двигуни російського “довгобуду” мають більшу ефективність у витраті авіаційного гасу майже в два з половиною рази.
Секретні доповнення
Військова модифікація буде оснащена рядом секретних систем, але воно і зрозуміло, інакше в сучасному, повністю воєнізованому світі не прожити. Правда, з-за даних установок іноземним державам замовити її не представиться можливим. Ймовірно мається на увазі модернізована система зв’язку і новий комплекс, здатний протистояти ракет, пущеним із зенітних установок.
Хоча є і деякі експерти, які стверджують, що з заданими цілями зможе впорається і вже наявний військовий вертоліт – Мі-38.
Іл-112В буде мати велику вантажну кабіну з можливістю повної герметизації. Всередині неї повинен бути обладнаний побутовий відсік, два аварійні виходи і вже згадана рампа.
Щодо хвостового оперення можна сказати, що вертикальний стабілізатор буде складатися з двухлонжеронной конструкції. Шасі, що має п’ять опор, зможе витримати вагу літака при посадці в грунт з щільністю шість кілограмів на квадратний сантиметр.
Плюс до всього на військовій моделі буде система автоматів, що реагують на висоту і здатних здійснювати автоматичне зниження до предпосадочного рівня вирівнювання при максимальній дальності видимості на злітно-посадкової смуги не менше 400 метрів, а висота прийняття рішення буде дорівнює тридцяти метрів.
А ось згідно з планами по випуску цивільних бортів, ніяких секретних систем туди впроваджувати не збираються, тому конструктори будуть очікувати надходження замовлень і з боку зарубіжних авиапредставителей.
