Один з найвідоміших професійних свят у нашій країні – День ВДВ. В цей день можна побачити на вулицях безліч не тільки міцних хлопців у блакитних беретах, але і ветеранів, на кітелях яких гордо блищать медалі. Коли ж вони відзначають своє свято, яким чином і чому саме в цей день?
Що таке ПДВ?
Повітряно-десантні війська – один з найбільш елітних родів військ в нашій країні. Багато молоді хлопці, які щойно закінчили школу, мріють потрапити саме в ВДВ, щоб після закінчення терміну служби з гордістю носити блакитний берет в День десантника.
Жорсткий відбір, серйозна вишкіл і славні бойові традиції перетворюють вчорашнього школяра в сильного, сміливого і рішучого чоловіка. Ну а час, проведений під куполом парашута, БМД, а також постійних навчальних сутичках і марш-кидках, назавжди залишається у пам’яті кожного десантника. Адже колишніми вони не бувають за визначенням.
Хто такий “дядя Вася”?
Іноді ВДВ в жарт розшифровують як “війська дядька Васі”. Хто ж це такий? Жартівливу розшифровку ВДВ отримали на честь генерала армії Василя Пилиповича Маргелова. Саме він був командувачем Повітряно-десантних військ в період з 1954 по 1959, а також з 1961 по 1979 рік. Генералу Маргелову десантники зобов’язані багатьом – починаючи від зовнішнього вигляду і закінчуючи важливими тактичними прийомами, що дозволили добитися особливого переваги над ворогом.
Наприклад, саме дядько Вася, як його жартома називали підлеглі, змінив малинові берети десантників на блакитні – на честь чистого неба, стихії, якій вони належать. Він же вніс у форму тільники, які є сьогодні невід’ємною частиною їх гардеробу.
Одним з найефектніших тактичних нововведень, внесених Маргєловим, стала висадка десантних машин разом з екіпажем. Цей ризикований прийом дозволяв виграти на полі бою кілька дорогоцінних хвилин, даючи бійцям серйозну фору, часто забезпечує перемогу. До того ж легка броня забезпечувала десантникам захист від легкої стрілецької зброї противника. В інших країнах всі спроби провести аналогічне десантування завершувались загибеллю або серйозними травмами для військовослужбовців.
Маргелов ж під час перших випробувань посадив у БМД (бойову машину десанту) власного сина, який у той час служив в ВДВ.
Саме при цьому генерала десантура придбала невідому раніше мобільність і боєздатність.
