Вбивство київських правителів
В 879 році, після смерті Рюрика, спадкоємцем князівської влади став його малолітній син Ігор, опікуном якого і тимчасовим правителем був призначений його родич Олег, який увійшов в російську історію з прізвиськом Віщий. Скориставшись опинилася в його руках владою, він побажав поширити свій вплив не тільки на північні землі, але і на великі райони, тягнулися на південь від Новгорода. Зібравши із варягів і слов’ян численне військо, він підкорив Смоленськ і Любеч, а незабаром опинився біля стін Києва.
За свідченням автора «Повісті тимчасових років», місто на Дніпрі Віщий Олег захопив за допомогою самого витонченого підступності. Усвідомлюючи, що Аскольд і Дір зробили все необхідне для зміцнення своєї столиці, і взяти її приступом буде нелегко, він вдався до хитрощів. Залишивши в засідці основну частину свого війська, тимчасовий правитель видав себе за мирного купця і запросив правителів міста вийти до нього для ведення торгових переговорів.
Не підозрюючи про навислу над ними небезпеки, ті з’явилися на березі Дніпра без належної охорони і тут же були схоплені набежавшими воїнами. Звинувативши князів в тому, що вони незаконно захопили владу, яка по праву повинна належати малолітнього сина Рюрика, а до його повноліття особисто йому, Олег наказав їх негайно вбити. Могилою князя Аскольда став курган, досі височить на дніпровському березі, а мощі його співправителя Діра довгий час лежали в Києві, поруч з храмом святої великомучениці Ірини.
