Божественність присутній
У творі багато уваги приділяється людських якостей героя, але при всьому цьому автор не забуває про його божественне походження. Наприкінці роману саме Ієшуа стає уособленням тієї сили, що сказала Воланду дарувати Майстру спокій. І разом з цим автор не бажає сприймати цього персонажа прообразом Христа. Саме тому характеристика Ієшуа Га-Ноцрі така неоднозначна: одні кажуть, що його прототипом був Син Божий, інші запевняють, що він був простою людиною з доброю освітою, а треті вважають, що він був трохи не в собі.
У свою чергу автор відстоює думку про те, що Ієшуа зосередив у собі образ морального закону, який вступає в конфлікт з юридичним правом.
Моральна істина
Герой роману прийшов у світ, маючи при собі одну моральну істину: будь-яка людина добра. Ця позиція виступила істиною всього роману. Дві тисячі років тому було знайдено «засіб порятунку» (тобто покаяння в гріхах), змінивши хід всієї історії. Але Булгаков бачив порятунок у духовному подвигу людини, в його моральності і стійкості.
Сам Булгаков не був глибоко релігійною людиною, він не ходив до церкви і перед смертю навіть відмовився від соборування, але і атеїзм він не вітав. Він вважав, що нова ера в ХХ столітті – це час саморятування і самоврядування, яке коли-то стало світу в Ісусі. Автор вважав, що такий акт здатний врятувати Росію в ХХ столітті. Можна сказати, що Булгаков хотів, щоб люди вірили в Бога, але не сліпо слідували всьому, що написано в Євангеліє.
Навіть у романі він відкрито заявляє, що Євангеліє – це вигадка. Ієшуа оцінює Левія Матвія (він же євангеліст, який відомий всім) такими словами:
Ходить, ходить один з козячим пергаментом і безперервно пише, але я одного разу заглянув у цей пергамент і жахнувся. Рішуче нічого з того, що там записано, я не говорив. Я його благав: спали ти заради бога свій пергамент!
Сам Ієшуа спростовує достовірність свідчення Євангелія. І в цьому його погляди єдині з Воландом:
Вже хто-хто, – звертається Воланд до Берліозу, а ви повинні знати, що рівно нічого з того, що написано в Євангеліях, не відбувалося насправді ніколи.
