Як з’явився Indo-European language?
Мовами індоєвропейської сім’ї походять від праиндоевропейского предка (часто його називають просто “індоєвропейським” без “пра”), який існував 5-6 тисяч років тому. Цілком можливо, що історія Вавилонської вежі – це метафоричний розповідь давніх лінгвістів (так, вони існували задовго до нашої ери) про період розпаду прамови і виникнення нових на його основі. А може бути, це й справді було чудо або катаклізм, який змусив величезна кількість людей (що мешкали на одній території) освоювати нові землі.
На думку істориків, носії індоєвропейської мови спочатку жили на землях сучасної України, на півдні європейської частини РФ і в Передній Азії (узбережжя Середземного моря, Закавказзі, вірменські та іранське нагір’я).
Якщо з місцем виникнення “прадідуся” все більш-менш зрозуміло, то з приводу способу його утворення ще точаться суперечки. Крім версії про те, що він просто поступово був придуманий мешканцями вищезазначених територій, є й інша.
Згідно їй, праіндоєвропейської утворився в результаті схрещування двох неспоріднених лінгвістичних типів: уральско-алтайського і кавказько-семітського.
Підтвердити або стовідсотково спростувати кожну з теорій не можна, так як ні одна людина, що говорить на індоєвропейському мовою, не дожив до наших часів. Більше того, навіть сам “предок” був реконструйований, а не дійшов до нас у вигляді численних писемних пам’яток, як сталося з латиною або старослов’янською мовою. Тобто виглядало це так: зібралася купка седобородых вчених з поважними лысинами і почали мріяти про те, яким би міг бути індоєвропейська мова. До речі, навіть сама його назва – плід їхньої невгамовної фантазії. Коли вони прийшли до спільного знаменника (який відповідав вимогам більшості з них), результат і став вважатися загубленим предком.
Виявилися вони праві власних припущеннях або помилилися – ми не дізнаємося, поки не винайдемо машину часу і не вирушимо в минуле – запитати у предків.
