Сім’я – це місце, де хочеться виявитися найбільше. Чи ти на роботі або у від’їзді за якихось важливих справах, у відрядженні або на відпочинку – все одно через якийсь час обов’язково захочеться повернутися додому, до рідних і близьких, опинитися в своїй сім’ї. У багатьох вона асоціюється з чимось дуже світлим, теплим, випромінюючим затишок і доброзичливу атмосферу. Але буває і так, що повернення додому для людини стає каторгою. Він навмисно відтягує цей момент, панічно боячись того, що там його чекає… Проблема домашнього насильства в Росії як і раніше займає одне з перших місць у переліку найбільш частих злочинів.
Поняття про насильство
Судження про насильство та його проявах має досить широкий спектр визначень, оскільки в різних ситуаціях по відношенню до різних людей застосовуються певні методи силового впливу. В самому широкому сенсі цього слова насильство являє собою акт навмисно нав’язаного людині дії, маніпуляції над ним і схилення його до того чи іншого вчинку проти його власної волі. Такого роду тиск і обмеження людських прав є зовсім неправомірним і карається законом з різним ступенем покарання в залежності від конкретного злочину і конкретної ситуації.
Домашнє насильство
Говорячи про домашніх репресії і тиранії, які здійснюються одним представником сім’ї по відношенню до іншого, потрібно відзначити надмірну масовість таких випадків у Росії. Безліч людей щодня вдаються фізичним розправам, перебуваючи у власному будинку. Жертвами домашнього насильства часто є жінки і діти, оскільки на тлі чоловіків вони більш беззахисні і слабкі. Інциденти, що виникають між членами сім’ї, можуть мати різного роду підґрунтя і проявлятися у всіляких варіаціях репресивних дій. Від образи до рукоприкладства, від клацання по носу до сексуального домагання, подібного роду злочинні напади відбуваються знову і знову, не знаходячи моменту припинення за рахунок страху пригноблених і безкарності пригнічуючої.
Види психологічного насильства
Як зрозуміти, що вам було застосовано насильство? Домашні скандали з наступними побоями не обговорюються, тут зрозуміло все без слів. Але ж існує і ряд психологічних аспектів, за допомогою яких угнетатель може маніпулювати своєю жертвою і заподіювати їй моральну біль. Наприклад, виконання подружнього обов’язку може здійснюватися не обопільно, а за бажанням або навіть наказом спраглого утіх чоловіки. І тут дружина не може йому суперечити, адже, як кажуть, виконання подружнього обов’язку є її зобов’язанням. Ніби як і за насильство не приймеш, але, по факту, маніпуляційними методами і своїм напором психологічний ґвалтівник навмисно примушує дружину зробити те, що йому хочеться, проти її власного бажання. Те ж саме стосується фінансових і господарських питань: репресії здійснюються у вигляді постійних докорів, вимог, закидів у бік негласної жертви домашнього насильства з приводу її низького рівня заробітної плати або пересоленного борщу. Потенційний тиран, тим самим, пригнічує її власне «я» і принижує в очах інших членів сім’ї.
Види фізичного насильства
Якщо психологічне домашнє насильство завуальовано і може ще довго не бути визнаним таким в силу своєї ненав’язливості і негласності, то фізичні дії прямим ударом кажуть жертві про злочинні дії її сімейного диктатора. Тут ґвалтівник прямими діями доводить на ділі свою перевагу над іншими представниками сімейства, простягаючи свої руки і залишаючи синці та стусани на своїх близьких. Крім побоїв, є ще більш страшний варіант фізичної домашнього насильства – це сексуальні домагання у запеклій формі, причому вони можуть здійснюватися не тільки чоловіком по відношенню до своєї дружини, але ще й батьком до дочки, брата до сестри, вітчимом до прийомних дітей.
Статистика
Страшну гучну озвучують цифру статистичні показники випадків тиранії в багатьох сім’ях росіян. Близько шестисот тисяч жінок в межах Російської Федерації щорічно піддаються фізичним розправам прямо у себе вдома, від власних чоловіків. Подумати тільки: це п’ятдесят тисяч в місяць, півтори тисячі в день, сімдесят жінок в годину! Щохвилини десь плаче ображена і принижена, побита і страждає від несправедливості нещасна дружина з-за кулаков горе-чоловіка. Чому ж відбуваються подібні інциденти? Що служить причиною для прояву такої агресії з боку чоловічої статі?
Причини
Найпоширенішою, найчастішою та вагомою передумовою для майбутньої сімейної розправи є алкоголь. Та агресія і той рівень люті, який осягає розбушувався чоловіка під час неабияк прийнятого внутрішньо кількості спиртного, грають найбільш згубну роль у всьому процесі здійснюваного ним акта домашнього насильства над жінкою. Всі ті образи, що залишилися без відповіді запитання, що всі претензії, які накопичувалися у нього в тверезому стані, нищівним ударом обрушуються на нещасну дружину, а іноді і дітей, потоком лайки і рукоприкладства.
Не менш масштабним і загрозливим ефектом володіє така причина гніву ґвалтівника, як ревнощі. Хоча таку ситуацію можна передбачити завчасно. Якщо чоловік надмірно ретельно стежить за тим, де знаходиться його дружина і з ким вона спілкується, якщо він постійно влазить в її особистий простір зі своїми пошуками повідомлень і дзвінків в її телефоні, діалогів в її соціальних мережах, записів в її записній книжці, якщо він бере на себе нахабство забороняти дружині комунікувати або зустрічатися з тими чи іншими людьми – це вже «перший дзвіночок» до того, що з його боку будуть здійснюватися злісні нападки, що пахнуть фізичною розправою та домашнім насильством. Жінці варто відразу задуматися над подібного плану передумовами і присікти на корені дії агресора, не допускаючи можливості таких трагічних подій у своєму сімейному житті.
Запобіжного заходу
На жаль, заходи припинення подібних злочинів з боку сімейних тиранів не знаходять належного відображення в законодавчих актах держави. Точніше, сама по собі нормативно-правова база з передбаченим у цій частині адміністративним та кримінальним покаранням (в залежності від ступеня тяжкості вчиненого злочину) існує, але її роботу на сьогоднішній день не можна назвати ефективно діючої на функціональному рівні. Зловмисники знову і знову б’ють своїх дружин і дітей, а ті бояться піти в органи і написати на кривдників заяву.
Кримінальним кодексом Російської Федерації передбачено стаття про домашнє насильство 115 закону № 63 від 13.06.1996 під назвою «Умисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю». В її редакції вказана міра стягнення в розмірі до сорока тисяч російських рублів за нанесення легких тілесних ушкоджень або за незначну стійку втрату працездатності жертви, а також можливі виправні роботи до двадцяти діб або позбавлення волі до чотирьох місяців.
Органи правоохорони
На жаль, з боку правоохоронних органів жертвам сімейного диктатури не надається належної уваги, оскільки шлюбні розбирання для дільничних відділень місцевої поліції завжди вважалися клопітними і за ступенем тяжкості незначними. Зважаючи на це, більшість репресованих представників домашнього насильства, дітей і жінок зокрема, просто не бачать сенсу звертатися в правоохоронні структури за допомогою. Тут ще спрацьовує страх безкарності. Побита жінка завжди думає про те, що зараз вона піде на чоловіка скаржитися, сьогодні його заберуть, а вже завтра випустять, і він обрушить на неї свій гнів з новою силою і новими ударами. Таку тенденцію в суспільстві необхідно терміново міняти. Добробут нації повинно бути у влади на першому місці, і закривати очі на подібне неподобство рівносильно того ж злочину. В рамках законодавчого проекту логічно було б висунути більш запеклі заходи припинення злочинних дій сімейного насильника і затвердити закон про домашнє насильство з передбаченої за нього ступенем відповідальності у вигляді, як мінімум, позбавлення волі такого злочинця.
Насильство над жінками
Страшними наслідками має злочинна діяльність чоловіка по відношенню до його дружини. Регулярно избиваемая жінка страждає не тільки фізично, але і морально. Стан постійного психологічного стресу змушує її підлаштовуватися під ситуацію: вона панічно боїться нових нападів гніву чоловіка, вона погано спить, її мучить безсоння, невроз, страх. Жінка перебуває в стані постійного удручения, вона втрачає себе як особистість і мерхне в очах суспільства як соціальна одиниця. Жінкам після домашніх тортур вимагається обов’язкове проходження курсу психологічної реабілітації.
Насильство над дітьми
Ще більш страшним є вплив домашнього насильства над дітьми на їх психоемоційний стан. Бувають випадки, коли батько або мати б’ють своїх дітей – це, звичайно, не применшує їх кримінальної відповідальності за рукоприкладство стосовно неповнолітніх. Адже в результаті такого виховання діти виростають скривдженими, замкнутими, розлюченими на батьків і на весь світ, а потім і агресивними. Звідси і зароджується злочинне мислення, яке потім переростає в розбійну підліткову діяльність.
Але зовсім інше і ще більш страшний злочин – це сексуальне домагання, що здійснюється найчастіше прийомними батьками на адресу дітей. Глибоко ображені, принижені і фізично зґвалтовані діти стають социопатами і нерідко закінчують суїцидом.
Як боротися з насильством
Якщо все ж сталося так, що в родині процвітає насильницька діяльність, як бути? Що робити? Куди звертатися?
Зазвичай такий перебіг подій зумовлений розмежуванням двох типів сімейних насильників. Перший тип чоловіків, що завдають шкоди своїй родині, виправдовує себе неконтрольованими нападами агресії. Він, начебто, любить свою дружину, своїх дітей, але іноді його накриває хвиля люті, і емоційні спалахи неконтрольованого гніву беруть над ним верх, проявляючись у скандалах і рукоприкладство. Після акту відплати, чоловік заспокоюється, спускає пари і починає дико шкодувати про скоєне, просячи вибачення у сім’ї. Такий випадок вимагає негайного втручання психіатра: мимовільний агресор повинен як мінімум навчитися контролювати свої дії, інакше його хворобливі напади зруйнують його сім’ю або призведуть до трагічних наслідків.
Другий тип чоловіків – набагато більш небезпечний. Він прекрасно розуміє, що він робить і навіщо він це робить. Його методи маніпулювати близькими людьми не закінчуються на простому психологічному впливі. Такі люди страшні: вони жорстокі, небезпечні, холоднокровні. У разі перших ознак насильства з боку такого чоловіка його жертвам жорстокого поводження слід негайно повідомити про його напади в кризу-центр, в поліцію, закликати на допомогу сусідів, знайомих, друзів, батьків. Всі повинні знати про його асоціальній поведінці. Тоді шансів приборкати його і залишитися неушкодженими буде набагато більше.
