Барельєф (з французької перекладається як “низький рельєф”) є однією з різновидів опуклого рельєфу. Зображення в ньому виступає над фоном не більш ніж наполовину.
Барельєф – це поширене прикраса архітектурної споруди, так і декоративного виробу. Використовувався він в усі часи, ще з епохи палеоліту. Часто барельєфом прикрашають постаменти пам’яток, стели, меморіальні дошки, монети і медалі.
Як архітектурний декор барельєф може використовуватися на стінах, фронтонах, склепіннях, пілонах і т. д.
Барельєф у ранньому періоді
Перший барельєф – це грубі висічені на скелях зображення. Ранній період рельєфної скульптури відноситься до художнього поданням способу життя того часу. В якості прикладу можна взяти доісторичні картини, які знаходили в печері Альтаміра, різноманітні скульптури і картини на стінах єгипетських гробницях. Також рельєфну скульптуру можна побачити в месопотамських культурах. Дуже часто рельєфи використовувалися і в Стародавній Персії.
І з роками це мистецтво не було забуто. Першими рельєф в архітектурі почали розвивати стародавні греки. Рельєфом прикрашені багато грецькі храми. У Римській імперії рельєфи можна побачити на тріумфальних арках і колонах. Візантійські майстри спеціалізувалися на мініатюрних різьблених рельєфних зображеннях. Таким чином, барельєф – це частина архітектурного декору у багатьох народів світу.
