Сучасним світом править інформація. Людина має постійний доступ до її джерел. Вчені відзначають зростаючий рівень інформаційної навантаження, що дуже негативно відображається на поведінці і психічному стані людини. В той же час це явище відкриває нові можливості.
Інформаційна революція: визначення, роль процесу в історію та цікаві факти
Первісна людина вміла спілкуватися зі своїми одноплемінниками допомогою коротких звуків. З плином часу збільшувався обсяг його мізків. Відділи, що відповідають за мовну діяльність, розвивалися сотні років. Ця епоха і відзначається як відлік початку часів інформаційних революцій.
Під цим терміном слід розуміти процеси чи явища, в ході яких взаємовідносини між людьми виходять на якісно новий рівень. Сучасна теорія свідчить, що інформаційна революція своїм походженням зобов’язана технологічного розвитку.
Але такий підхід застосуємо до більш пізніх етапах революційного стрибка в світі інформації, так як на початковому етапі, коли люди тільки навчилися розмовляти і викладати думки на фізичних носіях, про технології як такі мови бути не могло. Якщо взяти за всю історію, то можна виділити 4 основні інформаційні революції. Щоправда, теорія останніх років класифікує вже 5 версію.
Перший етап
Зі шкільних уроків з історії всім добре знайома древня цивілізація, що мала місце в Єгипті, Месопотамії та стародавньому Китаї. У той період, коли люди почали освоювати елементарні основи спільного проживання, виникла писемність або перша інформаційна революція. Її плоди людство пожинає по сьогоднішній день. Давні записи допомогли відтворити картину історії світу, включаючи побут і соціальний устрій предків.
Правда, те, що нині ми називаємо писемністю, сильно відрізнялося від наших уявлень. Алфавіту або букв як таких не було. Були спеціальні знаки, за допомогою яких передавалися ті чи інші процеси або явища, а не слова. З цієї точки зору давня писемність межує з художнім мистецтвом. Яскравий приклад – літописи.
Поки писемність дійшла до Центральної Америки і індіанців племені майя, минуло майже 15 століть. До цього моменту люди жили, передаючи один одному інформацію в усному вигляді. Тому поширити її в суспільстві було проблематично. Перша інформаційна революція дала можливість прискорити економічні процеси і вийти на новий щабель цивілізації.
Дубль два
Історія знає персон, яких давно немає в живих, але вони зробили за життя щось таке, що їм користується все людство і не уявляє своє життя без цього елемента. Як би далі розвивалася цивілізація, не будь книг? За таке технологічно просте, але функціонально безцінний винахід людство зобов’язане дякувати китайця на ім’я Цай Лунь, який жив у першому столітті до нашої ери.
Його справу пізніше, в 560-530 роках до нашої ери, продовжив Пісістрат – афінський громадський діяч, який ініціював запечатление поем Гомера на фізичних носіях. Таким чином, виникла друга інформаційна революція – розповсюдження рукописних книг.
Технологія була примітивна – виготовлявся пергамент з шкур тварин. Писали на ньому за допомогою спеціальної маслянистої рідини. Написання однієї книги могло займати від декількох місяців до декількох років часу. Пізніше люди навчилися користуватися папером. Це істотно полегшувало завдання. Так і в сьогоднішній день папір не перестає бути одним із самих необхідних предметів у життя.
Вже дуже скоро у давній версії таких країн як Китай, Греція і Рим, почали передавати знання про державному устрої в книжковому вигляді з покоління в покоління. Правда, розтиражувати книги було складним завданням – писарям доводилося вручну переписувати кожен примірник. Природною втратою багаторазового переписування були помилки.
Видавнича справа без печатки
Незважаючи на функціональну обмеженість, інформаційна революція другого етапу заклала основи видавничої галузі того часу. Люди, які вміють писати і читати, а ними були переважно ченці та члени їх сімей, цілими днями переписували книги вручну. Ця картина властива для деяких європейських країн і Китаю.
Один монах переписував у середньому 4-5 сторінок в день. При такому темпі щорічно один чоловік міг написати до 1500 сторінок книги. Вони працювали групами. Науковці та інші світлі уми того часу могли собі дозволити замовити тираж книг в 500 екземплярів. Але на це зазвичай йшло кілька років. Тому людство постало перед необхідністю третього етапу інформаційного розвитку.
Дубль три – майже наша епоха
Третя інформаційна революція ознаменувався винаходом друкарського преса і набору шрифтів для нього. Подія сталася в 1450-1455 роки. Автором винаходу вважається німецький вчений Йоганн Гутенберг, хоча до нього в Китаї використовували аналогічні інструменти ще 4 століття тому. Але чомусь китайський спосіб не отримав широкого розповсюдження.
Якщо до того, як відбулася інформаційна революція третього покоління, видання книги було долею дуже багатих персон, то в 1522 році все кардинально змінилося. Першою продукцією друкованого преса стала Біблія Мартіна Лютера. У книзі було понад 1000 сторінок. Її вартість виявилася настільки низькою, що кожен був вражений цим. Наступні кілька років читання книг стало одним з найпрестижніших видів дозвілля широких мас.
Плоди третього етапу
Робота Гутенберга виявилася корисною для всього людства. З моменту масштабного впровадження друкарського преса цивілізація відчутно зрушила вперед. У цьому зіграли свою роль попередні інформаційні революції в історії: більшість населення вміло читати і писати, розвивалася література, мистецтво і наука. Потреба в читанні стабільно зростала.
Одне з істотних досягнень – позитивні зміни в системі освіти. Крім того, протестантська реформація також зобов’язана саме розвитку видавничої справи в широких масштабах. Слідом набирав обертів промисловий вид.
Суть інформаційної революції виразно стала кидатися в очі в галузі освіти. У Європі один за одним почали відкриватися університети. Розширився коло дисциплін. Якщо раніше освіту зводилося тільки до вивчення основ теології, то тепер в університетських стінах викладали широкий спектр наук: право, медицина, математика та філософія.
Революція інформаційних технологій даної епохи за короткий час створила окремий клас інтелігенції зі світською освітою і всебічно розвиненим кругозором. Вони викладали в навчальних закладах. Більшість видавало свої праці в якості підручників. Серед молоді розвивався інтерес до наукової діяльності.
Четвертий стрибок
Кінець минулого століття в інформаційному плані був особливо бурхливим. Вчені в різних областях привласнювали до цього етапу різні назви: постіндустріальний, постисторический, посткапиталистический і так далі. Але на думку американського соціолога Д. Белла, інформаційна революція останнього покоління не піддається опису одним терміном. Згідно його теорії, епоха володіє рядом характеристик, одна з яких – велика кількість фахівців, зайнятих у сфері обробки інформації.
Якщо дотримуватися цієї теорії, то четверта інформаційна революція бере свій початок з 1980-х років в Америці. Знаковою подією стала розробка та запуск першого комп’ютера. Незважаючи на складність експлуатації і дорожнечу розробки, вчені передбачали перспективи комп’ютеризації суспільства.
Поки в світі раділи від кольорових телевізорів, близько 50 % всіх службовців в Америці працювали в галузі інформації. В офіційних доповідях йшлося, що інша частина працівників працює в інших галузях економіки, сильно залежать від розвитку інформаційного простору.
Масштаби
Ще в 1988 році офіційні особи США заявили, що завдяки досягненням інформаційної революції їм вдалося збільшити знання настільки, наскільки не вдавалося за всю історію людства. Дійсно, вже ближче до 1990-м тут кожен 4-й громадянин працював на роботі, пов’язаної зі збором та розповсюдженням та передачею інформації.
Обсяг інвестицій у цю галузь буквально з 1980 по 1990 рр. в США зріс майже на 40%. Великі інвестори робили ставку на користь підприємств, що займаються виробництвом та розповсюдженням копіювальної техніки, комп’ютерів, факсимільних апаратів і фотоапаратів.
Комп’ютеризація в кінці минулого століття
На тлі бурхливого і стрибкоподібного розвитку індустрії логічно задаватися питанням про те, з чим пов’язані інформаційні революції. В першу чергу цивілізація зобов’язана науці, яка століттями працювала над створенням кожного складового елементу сучасних технологій. Можливо, не всі знають, що від ідеї створення машини, яка вміє вирішувати складні завдання – тобто комп’ютера, до її запуску минуло майже 70 років.
В кінці 1990 років світовий ринок інформаційних засобів оцінювався майже на 660 мільярдів доларів. Велика частина з них випадала на долю комп’ютерів. Такі масштаби послужили передумовою для виникнення нової індустрії, яка цілком могла конкурувати з іншими галузями економіки і навіть перевершувати подекуди. Наприклад, тільки в 1995 році в світі було продано більше 60 мільйонів одиниць персональних комп’ютерів. Такі показники зробили цей ринок одним з найбільш перспективних в осяжному майбутньому.
Спірний момент
Щодо етапів інформаційної революції існують різні теорії. Наприклад, згідно однієї версії їх було 4, інша стверджує про 5 етапах. Друга класифікація окремо виділяє період розробки електрики. З цим досягненням пов’язана реалізація телеграфного і телефонного зв’язку. Через деякий час світ дізнався про радіохвилях. Вважається, що ці фактори також прискорили поширення інформації і заслуговують окремої уваги в історії.
Якщо звернутися до теорії інформаційної революції, то даний етап має усіма її характеристиками. Точно так само в цей період з’явилися нові корпорації і підприємства, які впроваджують електронні технології. Певні процеси в суспільстві знайшли прискорення. Але не можна забувати про те, які зміни відбулися в області виробництва і промисловості завдяки поширенню електрики.
Що таке інформаційне суспільство?
На сьогоднішній день в суспільстві широко поширилися інформаційні технології. Економіка, наука, промисловість та інші галузі активно використовують як технологічну частину, так і програмне забезпечення. Такі характеристики дають право називати сучасне суспільство інформаційним.
Вищою формою такого суспільства є культ знань. Інша ознака – масштаби зайнятості в цій сфері. Сучасні інформаційні революції відбуваються в безперервному режимі. Якщо зовсім недавно доступ до домашнього інтернету був виборчим з-за високої вартості, то сьогодні світ активно обговорює перспективу безкоштовного використання. Також актуальні способи передачі інформації без використання традиційних протоколів передачі. Розробляються методи, що дозволяють обмінюватися інформацією на будь-якій відстані з максимальною автономністю від глобальних систем.
Ознаки
Інформаційне суспільство, як вищий етап еволюції людської свідомості, повинна володіти рядом ознак. Наприклад, у такому суспільстві первостепеннее є культурні та духовні цінності, ніж матеріальні блага. Якщо індустріальне суспільство відрізняється націленістю на виробництво і споживання, то інформаційне суспільство воліє інтелектуальні досягнення.
Якщо коротко резюмувати всі досягнення, то можна відзначити наступне:
- Кожен має вільний доступ до джерел інформації.
- Весь світ перебуває в єдиному інформаційному просторі.
- Технології тісно впроваджені в усі сфери життя.
- Визнана пріоритетність інформаційної галузі.
- Подолана проблема інформаційної кризи.
Прикладами таких товариств вважаються такі країни, як Англія, США, Японія і Західна Європа.
Висновок
Зміни в цивілізації ставлять перед людиною нові завдання. Зокрема, представник нового суспільства повинен уміти сприймати і обробляти великі обсяги інформації. Важливу роль відіграє вміння користуватися та безпечно експлуатувати технологіями.
Побічний ефект досягнень – виникнення інформаційної залежності між людьми. Цей фактор породжує необхідність інформаційної культури, коли людина вміє відрізняти шкідливі відомості від корисних.
