Умови реалізації диференційного підходу
Існує кілька важливих умов, при виконанні яких можна розраховувати на успішне та ефективне виконання рівневої диференціації. Перше полягає в тому, що обов’язкові результати навчання повинні бути відкритими для всіх школярів. Другою умовою є певні «ножиці» між рівнем навчання і вимогами до якості знань.
Кожен учень проходить повноцінний курс з навчальної дисципліни, потім просувається за індивідуальною траєкторією, згідно з його індивідуальним здібностям і можливостям. При рівневої диференціації хлопцям пропонується однаковий обсяг матеріалу, але встановлюються різні критерії вимог до його засвоєння.
Серед важливих умов, що сприяють досягненню поставлених педагогом цілей, – забезпечення послідовності у просуванні дитини за рівнями. В рамках освітнього процесу школяреві, який не досяг базового рівня, не пропонуються завдання підвищеного рівня складності.
При реалізації диференційованого підходу на практиці виникають певні питання:
- з організацією обліку індивідуальних можливостей дітей, розподілу школярів на групи, встановленням причин, через які з’являються проблеми з вивченням навчальної дисципліни;
- з побудовою уроку з методичної точки зору;
- з організацією постійної роботи з успішними школярами;
- з відбором матеріалу для учнів, залежно від формування у них пізнавального інтересу до предмету.
Практично в кожному класі можна виділити три групи учнів за навчальними здібностями:
- з високими;
- з середніми;
- з низькими.
Серед критеріїв, згідно з якими хлопців ділять на групи, які використовують обсяг знань, культуру праці, здатність до абстрактного мислення, навички узагальнення та аналізу, самостійність, працездатність. Вони пов’язані між собою, оскільки рівень самостійності учнів на уроці в рамках інтелектуальної діяльності в істотній мірі залежить від їх здатності до абстрактного мислення. При низькій працездатності учневі важко скористатися своїм високим інтелектуальним багажем.
Хлопці, які відрізняються високими навчальними здібностями, що володіють достатнім обсягом знань, мають високий рівень пізнавальної активності, можуть аналізувати, узагальнювати, відрізняються високою працездатністю і самостійністю.
Для роботи з сильними учнями від педагога вимагається ретельна організація їх навчальної діяльності, підбираються завдання більш високого рівня складності.
Хлопці, які мають середні навчальні можливості, пізнавальну активність, отримують від педагога такі завдання, які сприяють подальшому формуванню пізнавального інтересу.
Тим школярам, у яких погано сформовані мовленнєві навички, існують проблеми з узагальненням, порівнянням, систематизацією, концентрацією уваги, педагог приділяє окрему увагу, пропонує завдання, спрямовані на підвищення рівня їх самостійності.
Серед основних аспектів, які стосуються диференційованого підходу, зазначимо надання завдань. Педагог пропонує їх на картках, або виводить на екран комп’ютера.
Комп’ютер став надійним помічником вчителя у формуванні інтуїтивного, вербального, образного мислення та інших видів розумової діяльності.
