Як розвивалося поняття діалектики?
Поняття про те, що таке діалектика, почало зароджуватися близько 3 тисяч років тому. Одні з перших філософів Стародавньої Греції, Індії і Китаю мали малий рівень знань і світорозуміння. Вони займалися опосередкованої діалектикою і не мали вагомого значення в культурі цих країн.
Першим етапом розвитку діалектики вважається період античності. Філософські школи країн сходу спиралися на ті ж принципи, що і Давньогрецька: використання діалогічного методу дослідження істини через порівняння двох протилежностей (добро – зло, правда – брехня і т. д.). Якщо говорити про те, що таке визначення діалектики у філософії коротко, то це усвідомлення буття, представлене чуттєвим досягненням гармонії.
Закон єдності та боротьби
Самим головним поняттям, пов’язаним з розумінням діалектики, є розуміння законів, за якими вона працює. Їх суть полягає у визначенні всього процесу людського розвитку. Головний закон діалектики – це закономірність єдності та суперечності. Він свідчить про те, що кожен предмет природної реальності, незалежно від наявності фізичного втілення, бореться всередині себе. Причиною цього є протиріччя, яке лягло в основу світобудови і Всесвіту, боротьба і світ в кожній речі. Як відповісти коротко, що таке діалектика у філософії й закон єдності та боротьби? Вони являють собою два принципи – протиріччя і протилежності.
Аспект протиріччя полягає у формуванні стадії відмінностей, причин і прикмет, які виключають самі себе і один одного. Суть протиріччя закладено в протидії полярних сторін, які можуть не тільки виключати один одного, але і спільно з цим підтверджувати істинність кожної з них.
Це поняття вимагає визначення аспектів речей та їх зв’язок із законами самої логіки. При усвідомленні цього факту варто відмовитися від суперечностей, тотожних тверджень і синергії цих понять з усвідомленням самого терміна “пізнання”.
Логічна протиприродність цього закону веде до протилежних істині результатами. Це може послужити попередженням, що повідомляє про присутність помилок, але не може безпосередньо вказати на них. Використання діалектичного закону протиріччя дозволяє визначити місце неточності до рівня ланки. Наступним кроком в отриманні нового знання стане трактування передбачуваної істини і розуміння виду проблеми. У цьому випадку кожне протиріччя буде стерто причинно-наслідковими зв’язками.
