Аполлон в служінні
Очевидно, найдавніші риси образу Аполлона изживались не відразу і з працею. Принаймні, незмінним залишилося його норовливість. Зевс, бажаючи приборкати непокірного сина або ж покарати його за чергову витівку, часто позбавляв Аполлона його божественної сили і як простого смертного відправляв служити якого-небудь земного царя. Аполлон підпорядковувався, але в таких випадках волів найматися в пастухи.
Один раз він опинився при дворі царя вже згадуваній Трої Лаомедонта. Він справно ніс службу протягом обумовленого терміну, а по його закінченні зажадав сплати платні. Лаомедонт, не підозрюючи, з ким має справу, прогнав пастуха он і пообіцяв йому навздогін, що якщо той не відстане, то він, цар Трої, накаже відтяти йому вуха й продасть в рабство. Зевс опинився справедливіше Лаомедонта, і повернув отбывшему покарання Аполлону всю його силу. Мстивий бог не забарився розрахуватися з троянським царем: наслав на Трою епідемію чуми.
В іншому випадку Аполлону пощастило більше. Коли він наймався в пастухи до Адмиту, царя Фессалії, той, будучи людиною кмітливою, зрозумів, що стоїть перед ним юнак занадто гарний, щоб бути простим смертним. Непроведених пастуху Адмит поступився свій трон. Аполлон відмовився, пояснивши свою ситуацію. Після повернення на Олімп бог не забув відплатити фессалийскому цареві добром за добро. Його держава стала найбагатшим, а землероби збирали урожай два рази в рік.
