Критика
Крім роздумів про закони світобудови і секрети буття, послідовники даосизму стали використовувати трактат, щоб критикувати конфуціанство. Вони вважали, що слідувати ідеям конфуціанства можна тільки в тому випадку, якщо у світі наступить хаос і повністю зникне Дао. Навіть сам Лао-Цзи вважає конфуціанські чесноти своєрідними «милицями» на шляху до розвитку:
Де з’являється тільки після втрати Дао; людинолюбство – після втрати Де; справедливість – після втрати людинолюбства; ритуал – після втрати справедливості. Ритуал – це ознака відсутності довіри і відданості. В ритуалі – початок смути. («Дао Де Цзін», §38)
Також автор говорить, що варто відмовитися від мудрості. Різні вчення породжують суперечки, а суперечки призводять до смути. Перед правителями Лао-Цзи ставив завдання заборонити мудрецям говорити і діяти і прибрати все, що може роз’єднувати людей: багатство, рідкісні речі і т. д. Як би це дивно не звучало після всіх мудрих висловів, але Лао-Цзи був упевнений, що мудрий правитель повинен послабити волю народу, щоб той задовольнився малим.
Якщо не почитати мудреців, то в народі не буде сварок. Якщо не цінувати рідкісних предметів, то не буде злодіїв серед народу. Якщо не показувати того, що може викликати заздрість, то не будуть хвилюватися серця народу.
Тому, керуючи [країною], совершенномудрий робить серця [підданих] порожніми, а шлунки – повними. [Його управління] послаблює їх волю і зміцнює кістки.
Воно постійно прагне до того, щоб у народу не було знань і пристрастей, а мають знання не сміли б діяти. Здійснення недіяння завжди приносить спокій. («Дао Де Цзін», §3)
