Середньовіччя проти парламенту
Англійська політична практика своїми коренями сягає в період середньовіччя, коли були прийняті закони, що визначили розвитку країни на століття вперед. До них відноситься і той, що забороняє проводити податкову політику будь-якого роду на територіях, чиї представники не обираються до парламенту. Таким чином, зовсім не безмитна торгівля стала причиною Бостонського чаювання. Просто в законі 1773 року американські колоністи побачили можливість знову нагадати про своє несприятливому становищі.
Зброєю проти англійського свавілля стала англійська конституція. Посилаючись на цей документ, американці заявили, що не потерплять більше ніяких змін в податковій політиці до тих пір, поки їх представники не отримають місця в парламенті. Але мирний період боротьби з новим законом виявився коротким. Бостонське чаювання, викликане непоступливістю англійців, з кожним днем ставало все ближче.
“Сини свободи”
Прихильників мирного врегулювання відносин з метрополією при такому ставленні ставало все менше. Навпаки, американське невдоволення англійськими порядками ставало все більш радикальним. Ще в 1765 році в Массачусетсі склалася революційна організація “Сини свободи”, створена американським політичним і громадським діячем, філософом на ім’я Семюель Адамс. Безпосередньою причиною її виникнення стало ще один вкрай непопулярний закон – акт про гербовий збір. Соціальною базою організації стали ремісники і торговці. Ці люди терпіли подвійну дискримінацію. По-перше, вони, як і всі інші колоністи, обмежувалися в своїх правах метрополією, а по-друге, за американським законодавством, вони не мали виборчих прав.
Адамс став ідейним натхненником подій, які призвели до Бостонського чаювання. Своїм девізом він обрав фразу “Немає податків без представництва”. Створена ним організація стала відома численними актами протесту, в числі яких були напади на чиновників з британської колоніальної адміністрації, підпали і більш мирні дії начебто подачі петицій.
