Американська боротьба за незалежність почалася з події на перший погляд пересічного і частково курйозного: знищення партії чаю, який увійшов в історію під назвою “Бостонське чаювання”. Навряд чи американські колоністи підозрювали, що їх дії запустять ланцюжок подій, які в підсумку призведуть до отпадению тринадцяти колоній від Великобританії. Однак криза у відношенні став настільки гострим, що для вибуху невдоволення знадобився всього лише легкий поштовх.
Англія і її колонії
У середині XVIII століття після серії успішних війн велика Британія стала однією з найсильніших колоніальних імперій світу. Її володіння розташовувалися в Америці й Азії, Африці й Австралії. Віра в своє всесилля обернулася неспроможністю оцінити глибину кризи, назріваючого в північноамериканських володіннях.
Нащадки перших переселенців все більш тяготились залежністю від Великобританії. Поступово стали з’являтися думки про зміну відносин з метрополією. Спочатку мова не йшла про придбання незалежності. Американські колоністи наполягали, що їх думка повинна враховуватися при прийнятті рішень, пов’язаних з управлінням колоніями. Звідси випливало їх вимогу про представництво в парламенті.
Ще однією причиною невдоволення американців було знаходження на їх території англійських солдатів. У 1756-1763 роках Великобританія брала участь у Семирічній війні, де головним її противником була Франція. Це був один з перших конфліктів, поширився на кілька континентів. Крім Європи, війна велася ще в Азії та Америки. У підсумку Франція зазнала поразки, і необхідність захисту північноамериканських колоній від можливого нападу французів відпала. Але виводити війська англійці не збиралися.
