Справжнім символом радянського телебачення вважається розважальна телепередача “Блакитний вогник”. Складно знайти вихідця з СРСР, який не пам’ятав би яскравого музичного настрою, яке створювала ця програма.
У даній статті представлена інформація про те, з чого починався “Блакитний вогник” і як він змінювався протягом довгих років.
Історія створення
У квітні 1962 року вийшов у світ перший випуск “Телевізійного кафе”, яке пізніше було названо “Блакитний вогник”.
Блакитним його назвали через те, що телевізори тих років (чорно-білі) відкидали блакитний світло від екрану. Телепередача являла собою щось середнє між постановкою і музичним концертом. І оскільки жанр даної програми був розважально-музичних, у студію запрошувалися зірки різних величин: співаки, актори театру і кіно, циркові артисти, музиканти, космонавти, вчені і інші видатні діячі.
Гості сиділи за столиками по кілька чоловік, поки інші зірки виконували свої номери. Особливо важливими гостями були космонавти, які в той час прирівнювалися до героїв країни. Коли один із них виступав із зверненням до телеглядачів, студія завмирала і не могла промовити ні слова. Після зйомки вся Москва з’їжджалася з подарунками та квітами до космонавтів.
Спочатку “Блакитний вогник” виходив щотижня. Пізніше було прийнято рішення показувати його лише по святах. Так і зробили. Але вже з 1964 року передачу стали показувати лише в новорічну ніч – 1 раз в році.
Перебудова і вплив на програму
У часи перебудови, а саме в 1986 році, в СРСР звичний всім “Блакитний вогник” припинив своє існування і навіть змінив назву. Студію, на якій протягом 24 років знімалася передача, було вирішено перенести в різні кінці Москви. І сам формат новорічного “Блакитного вогника” дещо змінився. Однак наприкінці 90-х років програма нарешті повернулася в свій первісний вигляд. Продюсери і сценаристи постаралися відновити традицію і повернути той самий формат, який існував до перебудови.
Новий формат новорічної передачі
З 1997 року програма отримала свою нову назву – “Голубий вогник на Шаболовці”. З 1999 року передача знімається на студії “Мосфільм”. Формат її не змінився, в ній як і раніше беруть участь заслужені діячі мистецтва і просто популярні люди. Виконуються пісні та гумористичні номери. Зірки вітчизняної естради вітають всіх телеглядачів з наступаючим Новим роком і бажають їм виконання всіх побажань, піднімають келихи, хлопавки підривають, запалюють бенгальські вогні і танцюють. Обов’язковим атрибутом “Блакитного вогника” в той час було ігристе вино “Радянське шампанське”, конфетті і мішура, а також різні частування на столиках для гостей студії.
Цікавим фактом є те, що вино було справжнім. І кумири мільйонів під час зйомок піднімали келихи цілком реалістично. Хіба що випивати вище покладеної норми було заборонено. А тим артистам, які не могли себе контролювати, у чарки наливали газований “Сидр”.
На зйомках “Блакитного вогника” завжди була весела і святкова атмосфера. І цю традицію, на відміну від інших, зберегли і до наших днів.
