Розуміння в протестантизмі
Протестантські богослови розглядають благодать як Божий дар, незаслужену людьми милість, любов, доброту, а також дія Бога, спрямоване на людину.
В більшості своїй протестанти погоджуються з основною ідеєю Августина про укорінений порочності людини в результаті гріхопадіння. А також вони згодні з ним у тому, що людина не здатна знайти порятунок лише власними силами.
Його вони отримують як дар від Бога, який вони не заслужили – по благодаті, через свою віру. При цьому сама віра сприймається як дар Бога для порятунку.
Потрібно підкреслити, що в католицизмі вважається, що благодать передається людині від Бога безпосередньо, без участі церкви і священиків.
У католицизмі існує три основних концепції дії благодаті: лютеранська, армініанська і кальвіністська. У цих трьох напрямках є ряд дискусійних питань, які пов’язані:
- з можливістю втрати благодаті і втрати порятунку;
- з легкістю подолання або непереборністю дії благодаті;
- з питаннями обраності і приречення (всі люди отримують благодать);
- із співвідношенням благодаті і людських дій (прояви віри).
