Біографія великого музикознавця Узеіра Гаджибекова

Узеір Гаджибеков, біографія і творчість якого дуже тісно сплетені з музикою, відомий композитор, педагог і громадський діяч, саме він розвинув мистецтво Азербайджану, його ім’я стало відомо завдяки тому, що він перший створив оперу для мусульманського народу. Широко відомий не тільки в своїй рідній країні, але і в інших країнах.

Біографія Узеіра Гаджибекова

Узеір народився в невеликому селищі Азербайджану під назвою Агджабеди 18 вересня 1885 року. Незабаром після його народження родина вирішила переїхати до міста Шуша, він був тісно пов’язаний з азербайджанської культурою. Саме там і проходило його дитинство. Але Узеір був не єдиною дитиною в сім’ї було ще п’ятеро дітей. Шуша надихав Гаджибекова, так як саме в цьому місті створювали свої шедеври великі письменники і поети вісімнадцятого століття. Музика з самого раннього дитинства оточувала дитину, адже мати Узеіра, Ширін-Ханум Авелирдибекова, була композитором, старший брат також любив музику і творив разом з матір’ю. Батько працював з відомою поетесою, може бути саме її вплив відбилося на виборі майбутньої професії. У дванадцять років Узеір Гаджибеков навчився грати на народних музичних інструментах і чудово співав мугами.

Шкільні роки

В 1899 році, після закінчення російсько-татарської школи, Узеір вирушив до Грузії, щоб вступити в Горійську семінарію. У цій школі вчилося багато поети, музиканти та письменники. В основному вона спеціалізувалася на музиці. Саме тут він познайомився з великими іменами: з творами Моцарта, Чайковського та іншими. Вони вплинули на майбутнє Узеіра, мотивували його в подальших роботах. Для знайомства з різними напрямками музики Гаджибеков відправлявся в Тифліс, де ходив на вистави та концерти. У Горийской школі він навчився грати на різних музичних інструментах, таких як скрипка, різного роду духових інструментах і віолончелі. Як раз в той час він опрацьовував народні пісні для хору.

Початок трудової діяльності

В 1904 році закінчив школу, після чого вирішив спробувати себе у викладацькій діяльності, навчав дітей в школах Баку і Гадрута азербайджанському та російської мов, математики, а також географії. Самостійно розробив програму по арифметиці і видав відповідні підручники. Також створив заняття з музики. В цей же час підробляв написанням статей в різні газети.

В 1908 році він написав першу в своєму житті оперу під назвою “Лейла і Меджун”. В місті Баку її поставили на сцені драматичного театру, з того моменту і з’явилася азербайджанська опера. Ще вона носила назву “мугамная”. Після тріумфального успіху Узеір Гаджибеков написав ще кілька творів, таких як: “Шейх Санан”, “Аслі і Керем”, “Гарун і Лейла”, “Русів і “Зохраб”. Вони носили свій характер, показували людям, що таке істинне добро, любов і справедливість. Не тільки опери були в його репертуарі, також він писав і музичні комедії, серед яких: “Не та, так ця”, “Чоловік і дружина”. Композитор у цих комедіях веде боротьбу проти поганого життя.

Для більшого розвитку своєї музичної діяльності, в 1911 році, Узеір вирішує поїхати в Москву. Щоб отримати музичну освіту, він ходить на приватні уроки музики до Ільїнському. А слідом вирішує продовжити навчання в Петербурзькій консерваторії. Саме в цей час з’явилося його найбільш вдала комедія “Аршин мал алан”, що в перекладі на російську означає “Рецепт вдалого одруження”. В Баку вона також з’явилася на сцені в 1913 році.

У 1914 році, після повернення на батьківщину в місто Баку, він вирішив продовжити займатися журналістикою: працював у різних виданнях редактором, слідом став власником газети “Йєни ігбал”.

Успіхи Узеіра

Композитор був “зациклений” на розвиток підростаючого покоління саме в музичному напрямку. Закінчив музичну школу, музичну консерваторію, створив нотний оркестр, був ректором – це далеко не все, чим займався музикознавець і громадський діяч.

Протягом усіх цих років Узеір Гаджибеков і музика йшли в одну ногу. Він багато писав, друкуючи статті про розвиток музичної культури. Особливу увагу він приділяв вивченню народної музики.

З 1920 по 1930 рр. Узеір був керівником створеної самостійно школою. Створив перший азербайджанський хор, організовував оркестри музичних інструментів. Узеір був автором азербайджанських масових пісень. На піку творчості Гаджибекова в 1937 році – була написана опера “Кер-огли”.

На початку двадцятих років Узеір Гаджибеков починав писати книгу під назвою “Основи азербайджанської народної музики”. І ось у 1945 році він закінчив її написання. У цьому ж році він був поставлений на посаду директора Інституту мистецтв АН Азербайджанської РСР. Але перш ніж Узеір став директором, йому довелося попрацювати ректором у Бакинській консерваторії. Був керівником Спілки композиторів Азербайджану.

За національністю Узеір Гаджибеков був азербайджанцем, який любив свою країну і був їй відданий.

Сім’я Узеіра

У композитора була любляча дружина, але дітей у них не було. З ними жила його мати, але виховувати дітей музиканту все-таки доводилося – на його опікою було п’ятеро племінників. Брат Узеіра емігрував у Францію, незважаючи на відсутність між братами зв’язку, на його творчості це ніяк не відбилося. Але у брата було в житті, він знав від своїх сестер.

Велике ім’я композитора

У рідній країні Узеіра Гаджибекова досі пам’ятають, так як саме він створив гімн Азербайджану, настільки його творчість було авторитетно в цій країні. На 63 році життя (23 листопада 1948 року) не стало композитора. Похований він у місті Баку на алеї почесного поховання.