Банківські правовідносини
Правовідносинами у розглянутій сфері називають врегульовані нормами банківського права соціальні відносини, які складаються в процесі діяльності банківських і кредитних організацій. Такі організації реалізують свій специфічний юридичний статус і використовують фінансові засоби як заощадження, товар або матеріали для збагачення.
Види банківських правовідносин виділяються в залежності від суб’єктного складу:
- між банківськими організаціями та клієнтами;
- між Центральним російським банком (ЦБ) та іншими кредитними організаціями;
- між ЦБ і органами державної влади;
- між банками з приводу формування спілок, асоціацій, виробничих утворень і т. д.
Виділяються також банківські операції, які опосередковують:
- активні та пасивні банківські операції – коли банк виступає у якості кредитора або боржника;
- посередницькі фінансові операції – при виробництві розрахунків;
- допоміжні операції – з надання послуг інформаційного характеру.
Виходячи із змісту, банківські правовідносини можуть поділятися на такі групи:
- майнові – пов’язані з фінансами чи іншими матеріальними цінностями;
- немайнові, пов’язані із забезпеченням режиму державної таємниці, захисту репутації банківської організації, присвоєнням кваліфікації і т. д;
- організаційні – пов’язані з формуванням організаційної системи банків.
Підставами для виникнення правовідносин можуть бути:
- норми закону;
- адміністративні акти;
- односторонні угоди або договори;
- заподіяння шкоди.
Таким чином, множинність інститутів банківського права обумовлюють велику кількість відповідних відносин.
