Аспіраційною пневмонією називається інфекційно-токсичний запальне явище гострої форми в легеневих тканинах, яке виникає внаслідок попадання в дихальні шляхи вмісту ротової порожнини, носоглотки або травного тракту.
Ця патологія зустрічається досить-таки часто. За статистикою, кожен п’ятий випадок гострого інфекційного пошкодження легень пояснюється якраз аспіраційною пневмонією. До речі, у новонароджених це захворювання може спровокувати навіть навколоплідна рідина.
Причини
Як вже говорилося, головною передумовою до розвитку аспіраційної пневмонії стає попадання чужорідного тіла або всіляких рідин в легеневу систему. Разом з проникненням сторонніх предметів відбувається і зараження бронхів і паренхіми органу. Пов’язано це з бактеріальною або грибковою інфекцією.
Крім того, примітно, що, потрапляючи в бронх, чужорідне тіло цілком або частково закриває його просвіт, що призводить до гострого порушення вентиляції дихального органу і автоматичного склеювання шматочка легені.
Варто зауважити, що найпоширенішою інфекцією, яка проявляється при аспіраційної пневмонії, є грампозитивна і анаеробна різновид. В окрему категорію фахівці виділяють запалення, при якому виникає специфічний хімічний опік через заковтування вмісту шлунка. Такий патологічний стан називається хімічним пневмотитом. Воно частенько виявляється у немовлят. В основі аспіраційної пневмонії у новонароджених найчастіше лежить неправильне годування малюка грудьми.
Що стосується дорослих людей, то фактори, що впливають на виникнення цієї патології, можуть бути різноманітними:
- сильне наркотичне чи алкогольне сп’яніння;
- міастенія;
- цереброваскулярні збої;
- черепно-мозкова травма;
- інсульт;
- епілепсія;
- загальна анестезія;
- новоутворення в головному мозку;
- синдром Паркінсона;
- метаболічна енцефалопатія;
- розсіяний склероз.
Важливу роль у розвитку патологічного стану відіграють і інші причини аспіраційної пневмонії:
- рефлюкс-езофагіт;
- стеноз стравоходу;
- ахалазія кардії;
- грижа діафрагми.
Категорії людей, схильні до пневмонії
До групи ризику виникнення цього захворювання входять ті, хто зіткнувся з такими явищами:
- травмування дихальних шляхів;
- блювання;
- здійснення ендотрахеальних процедур, трахеостомії або інтубації;
- попадання чужорідних тіл в трахею або бронхи.
З цією патологією зустрічається величезна кількість малюків протягом перших років життя. Її розвиток пояснюється такими факторами:
- насильницьке годування немовляти;
- аспірація меконію;
- попадання сторонніх предметів в бронхи.
У людей, які страждають від карієсу, тонзиліту, гінгівіту, пародонтозу у верхній частині дихальної системи і ротової порожнини розвивається патогенна мікрофлора. Її проникнення в нижні шляху може стати передумовою до інфекційного запалення легенів.
Клінічна картина
Проникнення в нижній відділ дихальної системи щільних речовин або рідини призводить до закупорки пошкодженої ділянки бронхіального дерева. Як результат, проявляється кашльовий рефлекс, з-за якого виникає ще більш глибоке потрапляння аспірату. Закупорка є причиною спаду частини легені і застій бронхіального секрету, з-за чого ризик інфікування істотно зростає.
Патогенна вміст агресивно впливає на тканини легені, що стає передумовою до зародження хімічного пневмотита в гострій формі. Ця патологія характеризується викидом величезної кількості активних речовин, які пошкоджують паренхіму.
При аспіраційної пневмонії стає помітною сильна задишка, яка розвивається досить-таки швидко навіть у цілком здорової людини. Разом з нею виникає і активний кашель, який не проходить в стані спокою, при фізичних навантаженнях і при зміні положення тіла.
Патогенез у немовлят
У новонароджених дітей з таким захворюванням з’являються ознаки тотального ціанозу, при якому шкіра помітно синіє. Це є свідченням гострої дихальної недостатності.
Примітно, що у немовлят часто травмується нервова система, що проявляється у вигляді судом, стосуються спочатку мімічних м’язів, а потім і всього тіла.
У дітей старшого віку і дорослих людей клінічна картина розростається повільно. У таких пацієнтів спостерігаються утруднені видихи після абсолютно нормальних вдихів. Через добу після зараження ймовірно підвищення температури тіла.
Стадії патології
Клінічна картина хвороби розвивається вкрай повільно, завдяки чому медики поділяють захворювання на кілька етапів. Існують такі стадії пневмонії:
- емпієма плеври;
- абсцес легені;
- некротизирующая форма;
- гострий пневмоніт.
Симптоми аспіраційної пневмонії у дорослих
Лікування цієї патології залежить не тільки від причин її виникнення, але і від проявляються ознак. Адже в першу чергу необхідно усунути симптоми, які доставляють пацієнтові максимальний дискомфорт.
На початкових стадіях симптоми аспіраційної пневмонії у дорослих дуже стерті і рідко помічаються. Після етапу аспірації хворого протягом декількох днів може турбувати сухий кашель, сильна втомлюваність, несуттєве підвищення температури.
Характерною ознакою захворювання і у дітей, і у дорослих вважається занадто прискорене серцебиття. Через якийсь час симптоми аспіраційної пневмонії знаходять такі ж обриси, як і будь-які інші різновиди цієї патології. До основних ознак приєднуються:
- больовий синдром в області грудей;
- легке посиніння шкіри;
- тахікардія;
- диспное.
Температура тіла може збільшуватися до 38-39 градусів, а почався кашель поступово доповнюється пінистої мокротою з ймовірними домішками крові.
Через всього 2 тижні від моменту зараження в легкому починається абсцес і відбувається емпієма плеври. Клінічна картина супроводжується виникненням:
- надривного кашлю з гнійною мокротою і гнильним запахом;
- підвищенням температури до 40-41 градуса з лихоманкою.
Діагностика
Виявляється аспіраційна пневмонія не так легко, як інші різновиди цього захворювання, із-за специфічної клінічної картини. Пацієнта з підозрою на такий діагноз призначається аускультативне обстеження легенів для визначення свистячих хрипів в різних місцях і крепітації.
Припустити наявність в організмі патології можна з анамнезу з аспірацією. Підтверджується діагноз завдяки ендоскопічному, мікробіологічного, физикальному і рентгенологічного обстеження. Останній варіант дослідження дозволяє провести ретельний огляд грудної порожнини і визначити запальні процеси і ателектази в паренхімі.
Діагностика у немовлят
Особливо складно виявити аспіраційну пневмонію у дітей до двох років. У такій ситуації діагностика зводиться до постійного спостереження за малюком. Якщо клінічна картина розвивається, фахівці можуть вдатися до інших методик обстеження, серед яких біохімічний і лабораторний аналіз крові.
Лікування аспіраційної пневмонії
У разі проникнення сторонніх предметів в повітроносні шляхи і розвитку обтурації здійснюється їх ендоскопічне усунення і обов’язкова оксигенотерапія. У складних випадках може з’явитися необхідність інтубації трахеї і підключення пацієнта до системи штучної вентиляції легенів.
Лікування аспіраційної пневмонії неодмінно має включати антибіотики, обрані в залежності від чутливості до них патогенної мікрофлори. Краще всього використовувати одночасно кілька різних антибактеріальних медикаментів. Тривалість курсу лікування становить не менше двох тижнів.
У разі зародження абсцесу проводиться його дренування. Для прискорення виведення гнійної мокроти пацієнту кілька разів протягом дня роблять вібраційний або перкуторний масаж грудей. Крім того, здійснюється санаційна бронхоскопія для усунення гною, а також бронхоальвеолярная терапія.
Показання до оперативного втручання:
- виникнення бронхоплевральной фістули;
- абсцес легенів площею більше 8 см;
- кровотеча в дихальних органах.
Якщо у пацієнта з діагнозом “аспіраційна пневмонія” відбулося ускладнення у вигляді эмпиомы плеври, проводиться дренування плевральної порожнини, а також її санація. У разі необхідності в пошкоджену ділянку можуть надходити особливі фибринолитики і антибактеріальні засоби допомогою дренажу.
Симптоматична терапія
Для зниження температури можна скористатися нестероїдними протизапальними медикаментами: підійдуть, наприклад, “Диклофенак” і “Ібупрофен”. Для усунення грибкової інфекції після антибактеріальної терапії можна використовувати “Флюконазол”.
Дуже важливо в період лікування дотримуватися питний режим. Якщо ж мова йде про вираженому зневодненні, фахівці вводять препарати внутрішньовенно кристалоїдні. Якщо у пацієнта виникає яка-небудь супутня патологія, необхідна симптоматична терапія.
Особливості лікування дітей
Терапія патології у новонароджених має масу відмінностей.
Для дітей в перші дні життя застосовується “Ампіцилін” в поєднанні з аміноглікозидними антибіотиками. А в разі непереносимості таких медикаментів застосовуються цефалоспорини третього покоління – наприклад “Цефтріаксон”.
Малюкам у віці від місяця до півроку часто виписують макроліди: приміром, “Азитроміцин”. Якщо запалення розвивається досить швидко, то ці препарати доповнюються захищеними пеніцилінами: “Амоксиклав” та “Аугментин”. У випадку непереносимості цих препаратів у хід йдуть цефалоспорини третього покоління – “Цефтріаксон”.
Діти старше півроку піддаються такій же схемі лікування, але з великими дозуваннями.
Разом з описаної терапією використовуються вітамінні комплекси у вигляді комбінованих препаратів. Після лікування антибактеріальними медикаментами в обов’язковому порядку здійснюється стабілізація мікрофлори кишечника за допомогою пробіотиків: наприклад, “Лінексу” і його аналогів.
При аспіраційної пневмонії у дітей старше п’яти років терапія передбачає застосування антибіотиків, але з використанням фторхінолонів: “Ципрофлоксацин” і “Моксифлоксацин”. При необхідності можливе доповнення лікування карбопенемами – наприклад “Меронем”.
Ймовірні ускладнення
Ця патологія може привести до більш тяжких наслідків, таких як:
- гостра дихальна недостатність;
- сепсис;
- емпієма плеври;
- бронхолегеневі свищі.
У дітей у разі приєднання інфекції може розвинутися швидкісна деструкція тканин легені, а також виникнення абсцесу, плевриту і все тієї ж емпієми.
Наслідки аспіраційної пневмонії для новонароджених можуть призвести до появи токсичного ушкодження центральної нервової системи та інших синдромів, які погано піддаються терапії. У разі вираженої патології у малюка може розвинутися тотальний ателектаз легені.
Прогнози
У разі своєчасного виявлення та ефективного лікування загальна картина стану пацієнта повинна бути сприятливою. Прогнози істотно погіршуються, якщо розвиваються якісь ускладнення. Летальність при гострих формах захворювання складає приблизно 20-25 %.
Прогноз при патології у новонароджених визначається в індивідуальному порядку, оскільки точна реакція слабкого організму малюка на запалення невідома. У дітей старше двох років він сприятливий. Правда, виключно за умови своєчасного та результативного лікування.
Профілактика
Запобігання розвитку аспіраційної пневмонії у таких заходах:
- дотримання правил годування груддю мінімально до року;
- прищеплення дітям повноцінних навичок культури харчування;
- у разі порушеного ковтання терапія за допомогою медикаментів, що впливають на нервову систему;
- при патології у лежачих пацієнтів важливо облаштовувати правильне положення – голова повинна підноситися над тілом під кутом в 30 градусів;
- реанімаційні хворі повинні пройти санацію ротової порожнини;
- вміле ведення пацієнтів з штучною вентиляцією легенів.
Профілактика аспіраційної пневмонії повинна бути націлена на інтенсивне лікування патологій, супутніх цього захворювання.
