Асертивність – це… Визначення, принципи формування, теорія і практика асертивності

Основні принципи

Щоб засвоїти суть правильної манери взаємодії, для початку варто вивчити основні принципи. Про них докладно йдеться в книзі психотерапевта Р. Линденфилда «Теорія і практика асертивності». Далі будуть розглянуті тільки найважливіші принципи. Якщо їм слідувати, то можна поступово розвинути у себе асертивність.

Прийняття відповідальності

В першу чергу слід з’ясувати, що необхідно чесно визнавати власні помилки і відповідати за свої вчинки. Якщо людина перекладає відповідальність на інших, то це характеризує його не з кращого боку. Оточуючі починають думати, що він інфантильний і перестають сприймати його серйозно.

Самоповага і повага

Основною складовою асертивності є самоповага. Його слід не соромлячись демонструвати іншим, не дозволяючи собі неналежного відносини. Також важливо шанобливо поводитися з оточуючими, адже вони теж мають право на таке поводження з собою.

Уміння слухати і чути

Асертивність – це в якійсь мірі емпатія, тобто, вміння сприймати і розуміти чужі емоції. Важливо навчитися слухати співрозмовника. Його не можна перебивати і плутати в думках, інакше це буде проявом неповаги, що порушує попередній принцип. Якщо необхідно вставити в чужій монолог фразу, то робити це потрібно дуже акуратно, не викликаючи роздратування.

Також важливо не просто слухати, але і чути співрозмовника. Для цього потрібно вникати в суть розмови і намагатися його зрозуміти.