Асертивність – це дуже важливе поняття в психологічній науці. Але про нього повинні знати не тільки фахівці. Якщо ближче ознайомитися з даним терміном, то він допоможе у повсякденному житті. Цього особливо потребують ті люди, які постійно відчуває себе роздратованими або винними після розмови з іншою людиною.
Крайнощі спілкування
Іноді в спілкуванні люди кидаються в крайнощі, вибираючи роль агресора чи жертви. Найчастіше це робиться несвідомо. Подібні крайності сприяють паразитарному взаємодії, яке не можна назвати ефективним.
Позиція жертви – це слабка сторона, яка не бажає приймати рішення і перекладає відповідальність на співрозмовника. При цій крайності людина відносить себе до розряду слабких, вважаючи, що їм все повинні допомагати. Крім того, жертва постійно скаржиться і звинувачує в невдачах будь-яких оточуючих людей, але тільки не себе.
У книгах про асертивності описується й інша крайність – агресор, який є повною протилежністю жертви. Для цієї позиції характерна відкрита або завуальована маніпуляція іншими людьми. Агресор дотримується принципу: «Всі повинні робити те, що я скажу, тому що я завжди правий». Такі люди відчувають себе сильними і тому впевнено пригнічують співрозмовників під час розмови.
Що примітно, якщо в діалозі одна людина приймає позицію агресора чи жертви, то другий співрозмовник мимоволі починає відігравати протилежну роль. Природно, конструктивного обміну думками не вийде. Спілкування, побудова на асертивності, покликане виключити подібні ситуації.
