«Карась-ідеаліст», як і багато інші казки Салтикова-Щедріна, має соціальну спрямованість. В образі героя казки позначилося не тільки думку самого автора, але й всієї передової інтелігенції того часу, яка вважала, що загальне щастя – це не утопія, а реально досяжне стан суспільного устрою. «Карась-ідеаліст» призначався для публікації в березневому номері «Вітчизняних записок» (1884). Але, переконавшись у неможливості опублікувати казку в Росії, письменник надіслав її в «Спільну справу». Там і було надруковано вперше твір Щедріна «Карась-ідеаліст». Короткий зміст казки в цій статті.
Йорж і карась
Посперечалися якось карась і йорж. Один вважав, що можна жити по правді, а другий стверджував, що без обману не прожити. Карась кричав, що це підлість. Зарившись в мул, карась багато думав і своїми думками ділився з йоржем. Часто вони сперечалися. Але першим зазвичай починав карась, мовляв, боротьба не призведе ні до чого хорошого і треба прагнути до світла. Йорж посміхався, там, напевно, і щук не буде? Карась взагалі ніколи не чув про щук і був упевнений, що все це вигадки. Йорж глузливо хмикав і спливав.
Коли вони зустрічалися, карась заводив свою улюблену пісню про торжество добра. Він був упевнений, що погані вчинки рано чи пізно будуть покарані. Як приклад наводив методи лову риби – з ловлі багром переходять на вудки і неводи. Йорж був упевнений, що жодної різниці немає, яким методом в юшку догодити. А карась і про вуха-то нічого не чув. І йорж сердито віддалявся.
