Петя Трофимов
Це вельми цікавий персонаж у п’єсі Чехова “Вишневий сад”. Жанр твору, як уже було сказано, комедія. Але в п’єсі чимало сумних моментів, наприклад, сцени, в яких головна героїня згадує про загибель маленького сина. Петя Трофимов – вічний студент. Він був гувернером загиблого сина Раневської, а тому в день приїзду Любові Андріївни його просять перший час не з’являтися їй на очі. Адже він живе нагадування про трагічну подію, яка сталася п’ять років тому.
Але Трофимов все ж таки з’являється. Раневська плаче, згадуючи потонулого сина Гришу. Трофімов час від часу вдається до міркувань. Можливо, у словах цього героя є і авторська точка зору.
Монолог Трофимова
Слова цього героя, наведені нижче, – це частина діалогу. Але оскільки Раневська, Гаєв і інші персонажі не особливо переймаються те, що кажуть їхні співрозмовники, мови Трофімова сміливо можна назвати монологом.
Трофімов міркує про російською суспільстві, де працюють небагато. Він говорить про інтелігенцію, ймовірно, натякаючи на таких, як Раневська і Гаєв. Вони нічого не шукають, нічого не роблять, до праці не пристосовані. Називають себе інтелігентами, але до прислуги звертаються на ти, з мужиками ж звертаються, як з тваринами. Вони мало читають, про науку мають поверхневе уявлення, в мистецтві теж мало що тямлять.
У представників інтелігенції, на думку Трофімова, серйозні обличчя, вони філософствують, говорять про важливому, але між тим спокійно дивляться на ті умови, в яких знаходяться робітники. Раневська його не чує. Та Любов Андріївна і Варвара тільки й говорять Трофимову: “Як ви постаріли, Петя!”
В одній зі сцен між головною героїнею та студентом розгорається суперечка. Любов Андріївна визнається Трофимову в тому, що любить того людини, який знаходиться в Парижі і шле їй телеграми. Студент дивується. Як можна? Адже він пройдисвіт! Трофімов висловлює їй все, що думає з приводу її легковажність. А та в свою чергу ображає студента, називаючи його «жалюгідним виродком». Втім, сварка скоро забута. У цьому будинку злитися по-справжньому не вміють.
