Вироби з золота як частину похоронної культури
Оскільки древні скіфи, як кочівники, не звели міських поселень, в яких концентрувалися б культурні досягнення (виняток становить позднеськифськая епоха), основна маса пам’яток міститься в похованнях – курганах. Похоронна культура вимагала забезпечити небіжчика всім необхідним. Аристократам і особливо царям скіфи влаштовували дуже пишні похорони. Разом з покійним в останній шлях відправлялися коні, раби, наложниці і, звичайно ж, різні предмети побуту, а серед них чимало золотих.
Про пристрасть кочівників до цього металу писав ще Геродот. Золото використовувалося для численних ювелірних виробів та посуду, прикрашало зброю і кінську збрую, золоті бляхи нашивалися на одяг і головні убори.
У світовідчутті архаїчних народів золото відігравало особливу сакральну роль. Похоронне золото скіфів, безумовно, не була винятком, і багато пам’ятників цього роду явно мали ритуальне призначення.
Як і де знаходили золото
Без сумніву, пограбування багатих поховань розпочалося ще в давнину – мисливців до дорогоцінного металу завжди було багато. В могильних пагорбах рилися і самі скіфи, і всі, хто згодом населяв ці землі. Існує безліч свідоцтв про інтенсивному кладоискательстве в курганах і в XVIII, і в XIX, і в XX століттях. На жаль, воно не припиняється й зараз.
Втім, розкопки перших «археологів» принесли не менше шкоди, ніж діяльність грабіжників. Цікавили їх лише золоті речі, а супутні пам’ятки – дерев’яні вироби, кістки – безжально викидалися і знищувалися. Розкопки ніяк не документувалися, і для науки отримані таким способом артефакти марні, навіть якщо вони збереглися.
Першими справді археологічними роботами з спадщиною скіфів можна вважати розкопки кургану Куль-Оба поблизу Керчі (Крим), в 1830 році. Робота курірована градоначальником Керчі І. А. Стемпковський, одним з організаторів Керченського музею старожитностей. Розкопки принесли багатющий матеріал, і в тому числі – велика кількість золотих виробів.
В 1862-63 роках проводилися розкопки багатого кургану Чортомлик в Катеринославській губернії (Дніпропетровська область на Україні). На початку XX століття там же почалося дослідження знаменитого кургану Солоха. В кінці XIX століття великі розкопки велися в Криму – наприклад, Золотий курган біля Сімферополя або курган поблизу Ак-Мечеті.
Активно досліджувалися скіфські пам’ятки в радянський час. Були розкопані такі відомі кургани, як Огуз, Краснокутський, Бердянський, Мелітопольський. Також досліджувалися багата Гайманова Могила у Запорізькій області і самий відомий скіфський царський курган Товста Могила на Дніпропетровщині.
