Стандартний царський червінець
Царський золотий червінець, чеканившийся при Миколі II, відливали із золота 900 проби. У десяти рублевої монети з загальної ваги 8,6 грамів чистого золота, що містилося близько 7,75 грамів.
Однак назва «червонець» отримало широке поширення лише після грошової реформи, яка була здійснена з 1922 по 1924 роки. До реформи цю монету також, як і 15 рублеву називали «імперіал», а гідністю в 7,5 рублів «півімперіал».
Саме царський червінець став стандартом для визначення ваги і проби монети. Надалі при карбуванні монет орієнтувалися саме на нього. Випущений після революції радянський червонець повністю повторював пробу і вагу монети царської.
Червінець «Сіяч»
Золотий червонець «Сіяч» був випущений в 1923 році водночас з паперовими грошима такого ж номіналу 10 рублів. Свою назву монета отримала завдяки зображеному на реверсі селянинові на тлі заводу і плуга, який із спеціального мішка сіє пшеницю. На реверсі монети був викарбуваний герб РРФСР і був напис “Пролетарі всіх країн, єднайтеся”. Автором малюнка був А. Ф. Васютинський, був головним медальєром монетного двору. Надалі він створив малюнок, по якому були виготовлені орден Леніна і перший значок ГТО. Монета була випущена на Петербурзькому монетному заводі (дворі) тиражем в 2 751 000 штук.
Багато істориків сходяться на думці, що радянський золотий червонець був викарбуваний виключно для розрахунку з іноземними державами і у внутрішньому обороті монети практично не брали. Однак іноземці найчастіше відмовлялися приймати ці червінці з-за зображених на них радянських символів. Тоді було вирішено карбувати монети царського зразка, а нові червінці використовувати всередині країни. Так з 1925 по 1927 роки такі монети були випущені, однак на реверсі стояла дата випуску 1911 рік.
Червінець «Сіяч» карбувався не тільки в 1923 році, пізніше його випускали ще кількома накладами.
